Квітів на всіх нас не вистачило

Спочатку подзвонили з мобільного телефону. Таємничий голос повідомив, що

24-го  квітня у актовому залі  Козятинської РДА  відбудуться урочисті збори з нагоди

30-ої річниці  ліквідації аварії на ЧАЕС. Чоловік навіть ядуче ляпнув,  що згідно з наказом міністра оборони України усім ліквідаторам будуть підвищені військові звання. Від радості я аж крекнув, це ж треба, був рядовим - стану єфрейтором, або навіть сержантом! Проте я вибачив цьому блазню його недолугий жарт. У нього робота така – з розумним виглядом молоти дурощі. На “дешеві погони” не купився,  але  спрацювало  відчуття причетності  до тієї далекої страшної години, що сталася у Чорнобилі.  Побувавши у такому  вирі,  залишаєшся назавжди прикутим до тих подій невидимим ланцюгом. Нас можуть зрозуміти тільки афганці, а згодом будуть розуміти тільки учасники АТО, бо все оте велике і трагічне, що було поряд, назавжди залишиться  з тобою.

О десятій годині ліквідатори ЧАЕС вже зібралися у актовій залі. Вшанували загиблих хвилиною мовчання, далі взяв слово міський голова Олександр Пузир. Говорив коротко, потім вручив грамоти та грошові відзнаки. Усе йшло гладко, за відпрацьованою схемою. Та раптом прозвучало з вуст мера,  що  місто має більш як 230 ліквідаторів, і я сказав собі: «Стоп»!  У залі ліквідаторів  з Козятина було десь близько 30 людей. Інші приїхали   з району.  Але грамоти і грошові відзнаки отримав десяток ліквідаторів, «приписаних» до міської громадської організації чорнобильців. Іншим у залі тикнули дулю під ніс, вони не отримали нічого.

Навіщо ж ви нас запрошували, пани організатори? За тим, щоб ми подивилися, як будуть нагороджувати самих «заслужоних»? Мене не кожний рік запрошують на такі зібрання, мабуть, не вважають за потрібне. Не знаю, хто складав список, але є підозра що нагороджують завжди одних і тих самих. Але на  ЧАЕС працювали усі,  хто туди потрапив — працювали до смертельної втоми, до поту і крові, бо сачкувати було ніколи. Тому, якщо ви, шановні організатори, запросили ліквідаторів на урочистості, то нагороджуйте усіх, а не валяйте дурня. Як сказав один з ліквідаторів: «Грошей немає тому, що  більш як  300 тисяч гривень викинули на ялинки і тую, а чорнобильцям  залишили великого  «х….!»

Далі виступив голова районної організації Юрій Городченко. Він  розповів про проблеми,  справедливо розкритикував владу за неувагу до ліквідаторів. Це було чесно.

А от у голови  міської організації  чи то язик всох розповісти про наші проблеми,  чи то рука не піднялася на міську владу. Останнім жалібним акордом у цій невдалій виставі під назвою «З0-та річниця ліквідації аварії на ЧАЕС» було вручення квітів. Під кінець почали дарувати  гвоздики. І тут організатори знову сіли у калюжу, бо квітів на усіх не вистачило. Ті,  кому  вони не дісталися, сиділи, вибачте, як обпльовані. Що не кажи, але наша влада, яка взагалі славиться своєю безголовістю і безвідповідальністю, і в цей урочистий день зуміла  зіпсувати людям настрій. Зробили усе, як завжди, абияк, для звітності.

Впевнений, що ліквідатори зі мною погодяться. Хоча 30 річниця цієї трагедії - не привід для свята, усе-таки можна було більше уваги приділити тим, хто віддав своє здоров’я і  життя на ліквідації наслідків  ядерного вибуху на ЧАЕС.  

Олександр ГУТІН, ліквідатор аварії на ЧАЕС

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.