Годі сидіти вдома і гаяти час. Дій, нащадок козацтва, в цей час!

Не обов’язково переходити на конкретику в цій проблемі, всі все зрозуміють з перших слів. Адже відлуння цих подій доходить і до Козятина. В матеріальному плані – величезне підвищення цін, ледь не на всі товари. А в думках виникають різні питання, стихійні і емоційні. Емоції у багатьох зашкалюють і заважають тверезо дивитись на ситуацію і ефективно діяти. Як бути, що робити, до кого звернутись за допомогою?..

Насправді, всі відповіді ми прекрасно знаємо і допомогти можемо собі тільки ми самі. Зараз перед країною стоїть дуже складна задача – стати єдиним цілим, могутньою непохитною нацією, доля і призначення якої – процвітання, багатство і духовне, і матеріальне. Першого у нас – бездонна чаша, другого – мізер.

Щоб виправити цю ситуацію і стати єдиним цілим, ми мусимо змінитись як на індивідуальному рівні, так і на рівні всього міста. Що ми, козятинці, можемо зробити?

В останні тижні в Козятині спостерігається підвищення активності громадськості. Це - молитовні віче (молитви за Україну), на яких збираються всі конфесії, це - колективне обговорення питань між редакцією головної газети міста і її читачами, це - створення нових молодіжних організацій і їх активна діяльність, спрямована на підвищення національної самосвідомості. Наприклад, прибирання території водокачки рибалками (без указівки зверху, виключно громадська ініціатива) – дуже яскравий приклад підвищення активності жителів Козятина, прояв їхнього бажання змінити і себе, і місто на краще. Навіть влада виходить на діалог з громадськістю і з молоддю.

На жаль, багато хто з козятинців дотримується політики «моя хата скраю» і зациклюється виключно на своєму житті і проблемах (проте не варто когось осуджувати). А в багатьох існують проблеми залежностей. Від комп’ютерних ігор, від алкоголю і тютюнопаління, від (про це неприємно говорити, але це - факт) телебачення. Всі ці залежності забирають величезну кількість часу, грошей і енергії, а їхній результат – внутрішня порожнеча і гальмування розвитку.

Тому в напрямку боротьби з залежностями нам, козятинцям, потрібно провести величезну роботу. В першу чергу, це стосується молоді, найбільш активній і енергійній частині суспільства. Робота може бути різною: створення відповідних організацій, пропаганда здорового способу життя, творчість (наприклад, публікація досвіду боротьби з залежностями в газетах, журналах). Працювати можна і треба як у звичайному середовищі, так і в Інтернеті. Зараз кожен житель Козятина має можливість опублікувати свої цікаві і корисні статті, поділитись життєвим досвідом на сайті нашого міста www.kazatin.com.

А головне, що ми (молодь) можемо робити прямо зараз – здорове живе спілкування, якого так не вистачає багатьом…

Чомусь згадались останні слова «Заповіту» Тараса Шевченка, цього пророка української будущини.

«І мене в сім’ї великій,

В сім’ї вольній, новій

Не забудьте пом’янути

Незлим тихим словом».

Я маю нахабство трішки змінити ці рядки. Сім’я – Україна. Сім’я велика – територіально цілісна Україна. Сім’я вільна – Україна, вільна від усіх зазіхань і нав’язаних паразитичних зобов’язань. Сім’я нова – Україна оновлена, багатша і духовно і матеріально, прозріла від темряви.

«І мене по всій неньці Україні,

В Україні вільній і прозрілій

Не забудьте пом’янути

Незлим тихим словом».

Раз згадали про Кобзаря, то варто згадати і про популярну версію походження назви нашого міста – Козятина - козацький тин! Які асоціації виникають у вас при цих словах? Тин – огорожа, захист і опора, козацький – волелюбний, могутній і рішучий. Тобто наше місто навіть у своїй назві є уособленням могутності козацтва, його слави і волі. І знову на думку приходять слова Шевченка: «Вставайте, кайдани порвіте…». Ми – жителі Козацького Тину – нащадки козаків, що можуть і мусять скинути кайдани – пробудити свою волю, яка трішки під ними заснула, але ця воля може змінити Козятин (і не тільки) до невпізнання.

Автор Владислав КИРГАН

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.