У храмах Козятина освячували великодні кошики

Великдень окропив дощ

Христове Воскресіння як історичний факт сталося на перший по суботі день, тобто у неділю. Тому християни почали святкувати цей день – неділю. Великдень – Світлий празник Воскресіння Господа нашого Ісуса Христа – є найстаршим і найбільшим християнським святом. На Великдень Христова церква прославляє найголовніший історичний факт – Вокресіння Христове. Воно є фундаментом християнської віри, без Христового Воскресіння ані християнська проповідь не має жодного сенсу, ані християнська віра не має жодного змісту.

 

Відео дня

Попри погану погоду - весняний дощик, козятинчани все ж завітали до місцевих храмів для освячення своїх великодніх кошиків.

Дощ не став причиною малої кількості людей у церквах. Люди з парасольками впевнено крокували до храмів. Не сиділа вдома у цей день і редакція “RIA-Козятин”. Спочатку ми завітали до церкви, що в селі Козятині. Проте, приїхавши туди на початку шостої, там вже нікого не застали. Тому там не могли стати свідками того, як проходить свято. 

Відправившись до церкви Серафима Саровського, що знаходиться по сусідству з військкоматом, застали дійство у розпалі.  На відміну від села Козятина, тут ще були люди. Службу правив отець Роман.

У природи немає поганої погоди, проте дощ доставив людям певні незручності. Освячували свої кошики люди у середині храму (заодно освятили ще й парасольки). Серед гостей, що завітали до церкви, більше було людей старшого віку, проте і молодь не цурається цього свята. Часто буває так, що молоді хлопці й дівчата йдуть до церкви після того, як добре погуляли, навіть не лягаючи спати. Але цього разу таких не виявилося. Освячення проходило тихо і спокійно.

Зазвичай козятинчани на Великдень ходять до церкви, а потім святкують удома у сімейному колі. Інші, якщо дозволяє погода, вибираються на природу, розпочинають сезон “маївок” або збираються с друзями у когось вдома. Так як до храмів тягнеться багато молоді у Великдень, можна сміливо вважати, що сучасні молоді люди не обділені культурою та духовним багатством, принаймні, не усі.