Скорбота. Загинув Олександр Москалюк

З 14 жовтня вважався зниклим безвісти наш земляк, житель села Вернигородок Олександр Москалюк. У вівторок стало відомо, що він загинув.
Відправляли на війну всім селом
Наша газета у вересні друкувала подяку вчительки з Вернигородка, дружини бійця в АТО Ірини Москалюк. Вона писала: “Мого чоловіка Олександра Васильовича Москалюка 7 серпня призвали до Збройних сил України. Я щиро вдячна за підтримку….” Ірина дякувала всім, хто брав участь у зборі коштів на засоби індивідуального захисту для свого чоловіка. Бажала всім жити довго, щасливо, мирного неба та процвітання Україні...   
Народився Олександр 25 лютого 1963 року. Працюючи адвокатом, перебуваючи публічною особою, дбаючи за устої держави в правовому руслі, він пішов на неоголошену війну. І ось вирок долі — він зник.
Терористи з цього роблять гроші
Олександр Москалюк як оборонець прибув  до Національної гвардії України. Сектор служби - Сміла, блокпост №32.
14 жовтня, на Покрову, він раптово зник. Замовчала мобілка. Стривожена дружина Ірина забила на сполох. Вона звернулася в приймальню нардепа Миколи Катеринчука, де їй пообіцяли допомогти все з'ясувати. Але ця спроба видалася невдалою. Вона прийшла в редакцію з проханням посприяти розшуку зниклого чоловіка. Надавши всі координати розшукового центру при СБУ у Києві, ми звернулись туди. Виявилось, що подібного звернення ще не було. Все зареєстрували. У це й же час відбувалися неймовірні речі. Не мовчав мобільний дружини. Постійно діймали терористи з вимогою викупити труп чоловіка. Називалась сума — 20 тис. доларів. Ірина трималася стійко. Вона свято вірила, що це шантаж. Вона була впевнена, що Олександр живий. Але російськомовні особи з кавказьким специфічним акцентом невпинно тероризували родину по телефону, вимагаючи викуп за тіло. Казали, щоб гроші їм везти в Луганськ, а потім - в Смілу.  Назвати особливі ознаки зниклого Олександра відмовлялись, аргументуючи тим, що у них його телефон і цього достатньо. 
Надія і реальність   
Виконуючи волонтерську діяльність з бійцями на передовій, редакція звернулась письмово в добровольчі батальйони, що мали пряме відношення до бойових дій у вказаному регіоні. Залучили місцеву самооборону Луганщини, військових та світських медиків. Зорієнтували дружину, в якому напрямку здійснювати пошук. Державні чиновники і структури, куди писались запити, діяли мляво, не проявляючи наполегливості, мало переймаючись горем дружини воїна АТО.
Поступово накопичуючи інформацію від усіх волонтерів, було встановлено, як у бою загинув наш земляк під мінометним обстрілом. На блокпосту №32 м.Сміла.

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.