Козятинщина простилася з нашим земляком Володимиром Чорноусом

Місто в жалобі. Це перший козятинець, який віддав життя за Україну.

Непоправна втрата торкнулась і нашої землі…

Скорботна звістка про загибель військових з Вінниччини облетіла Козятинщину, як стрімка стріла. До редакції дзвонили і перепитували, чи це правда. Люди на вулицях передавали траурну ноту одне від одного з болем в серці.

23 липня, поховали Володимира Чорноуса на цвинтарі в селі Козятині. Козятинщина плакала за нашим земляком і плакало небо — йшов весь час дощ.

Світла згадка про наших земляків, справжніх патріотів та героїв України назавжди залишиться в нашій пам'яті. Висловлюємо щирі співчуття рідним та близьким загиблих, які віддали життя за мирне небо і цілісність України. Тримайтеся, сьогодні усі наші думки з вами.

Чорноус Володимир Михайлович народився в 1988 році в с.Панасівка Козятинського району Вінницької області. Згодом переїхав жити до с. Перемога Козятинського району Вінницької області. У 2005 році вступив до військового вищого навчального закладу. Після закінчення навчання пішов на контрактну службу. Одружений. У 2013 році народився син Владислав. Разом із сім’єю проживали в с. Козятині.

Як повідомляє прес-група Закарпатського ОВК, в зоні АТО від вогневого поранення загинув командир, який служив в Ужгороді: "19 липня під час виконання бойового завдання в зоні проведення АТО, під час виходу штурмової групи з району аеропорту в місті Луганськ, від вогневого поранення загинув командир зенітно-ракетного взводу роти вогневої підтримки військової частини А 1778 старший лейтенант Чорноус Володимир Михайлович, 1988 р.н.”

Муха Володимир Олександрович народився 28.03.1994 року в Теплицькому районі, с. Кам`янка. У віці 10 років разом з родиною переїхав жити до м. Гайсин, Вінницької області. З 4 по 11 клас навчався в НВК СЗШ І-ІІІ ступенів інтернат-гімназія м. Гайсин. У 2011 році вступив до Вінницького політехнічного університету на факультет електромеханіки. Навчався сумлінно. Зарекомендував себе як відповідальна та цілеспрямована особистість. Мав велике почуття любові та патріотизму до своєї держави, з перших днів брав активну участь у Вінницькому майдані. З травня 2014 року – волонтер штурмового батальйону «Айдар».

Олександр Савченко загинув 22 липня, внаслідок мінометного обстрілу біля кордону Луганської області та Росії. Хлопцю було 22 роки, мав звання молодшого лейтенанта й служив у 24 бригаді, що дислокується у Яворові.

— Їх було четверо у бліндажі. Так всіх і накрило, — розповідають місцеві. — Вони тиждень сидять заблоковані терористами, підмоги нема. Олександр у Севастополі закінчив факультет судноводіння Чорноморського вищого військово-морського училища імені Нахімова. Пішов служити до Яворова. В Олександра є старша сестра. На жаль, досі не можна дістатися тіла, бо тривають бої із сепаратистами.

Вічна пам'ять героям! Співчуття рідним і близьким.

Фото: Під час поховання нашого земляка Володимира Чорноуса. 

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.