А ще він художник і любить техніку
— Почав писати ще в дитинстві, — ділиться спогадами з газетою Анатолій Савчук. — Спочатку пробував створювати поезії до різних свят. А потім, коли подорослішав, прийшли вірші про кохання. Так у моє життя із плином часу приходили все нові і нові теми. Понад усе я люблю писати про красу рідного краю. Інколи мені здається, що то пишу не я. Буває так, що рядки самі лягають на папір, виходячи прямо із душі...
Анатолій Іванович каже, що найчастіше Муза приходить уночі. З його слів, бувають такі періоди, коли він зовсім не може писати. Але й приходить такий час, коли вірші ллються без упину. Пан Анатолій говорить, що віднедавна може писати на різні теми. Є вірші, присвячені донечці, матусі, дружині…
Стоїть віничок в куточку —
Він чекає мою дочку…
Буде доня підмітати,
Щоб була чистенька хата.
Прибере гарненько ліжко,
Щоб на нім спочили ніжки.
Добре доня потрудилась,
Трошки спинка натомилась.
Тато їй погладить спинку —
Відпочинь, моя дитинко.
Поет-аматор родом із Липок, що на Хмельниччині. З діда-прадіда родичі пана Анатолія займалися землеробством. Він мав би продовжити сімейну справу і стати аграрієм. Але, як стверджує Анатолій Іванович, дослухався до свого серця і вступив до Хмельницького художнього училища. Наперекір усім, вирішив стати художником. “Краще бути хорошим “роботягою”, ніж поганим головою колгоспу”, — таке життєве кредо Анатолія Савчука.
З 1987 року Анатолій Іванович проживає у Козятині. З його слів, він працює, де доведеться, адже повинен забезпечувати сім’ю. У чоловіка четверо дітей та один онучок Романчик. Йому лише чотири рочки.
Про свої інші захоплення пан Анатолій теж розповідає з гумором. Він каже, що дуже любить техніку. Хоч сам і їздить на велосипеді, проте йому вдалося сконструювати не один транспортний засіб. Зараз чоловік працює на вантажному транспорті. Чи то жартома, чи то всерйоз, але він називає його “ласточкою” Зі слів Анатолія Івановича, машина відповідає йому взаємністю — ніколи не підводить навіть у найвідповідальніші хвилини..
Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.
№ 17 від 26 квітня 2024
Читати номер