Хто вони, наші продавці Козятина?

Газета “RIA-Козятин” продовжує розповідати городянам про людей найрізноманітніших професій. Наша зупинка — продавці Козятина.
Звісно, як кажуть у народі: “Всі професії потрібні, всі професії важливі”. Але саме торгівля стоїть у ряду мало чи не найзатребуваніших. Чому? Тому що важко уявити сучасний світ без магазинів, ринків чи інших видів збуту. Але, не зважаючи на таку популярність, не кожен може зануритися у світ торгівлі. Адже тут треба, по-перше, бути розумним, по-друге, вміти спілкуватися з людьми, по-третє, бути справедливим та люб’язним.

Ірина Поліщук: “Найприємніше в моїй професії — спілкування з людьми”
Обличчям магазину з патріотичною назвою “Козак” є Ірина Борисівна Поліщук. В її “другій хаті” завжди людно. Усміхнена, добра, чуйна. Пані Ірина пропонує товари, підкаже, що краще смакуватиме. З першого разу, побачивши Ірину Борисівну за прилавком, розумієш — торгівля її стихія.
Як розповіла продавчиня газеті “RIA-Козятин”, навички щось продати з’явились у неї ще зі шкільних років. Будучи ученицею, вона вже торгувала морозивом. Потім потрапила до державного торговельного центру, де півроку була ученицею. Після успішного навчання пані Ірина отримала категорію “молодший продавець”. Далі — стала “старшим”...
Трішки пропрацювала на ринку. А далі все своє життя присвятила  торгівлі в “Козятинхліб”. Це заслуговує поваги. Адже бути хорошим продавцем — означає бути хорошим психологом. Знайти до кожного покупця свій підхід. 
Ірина Поліщук каже: “Найприємніше в мої професії — спілкування з людьми. А ще хочеться, щоб не зростали ціни і була стабільність”.
В родині Ірини Борисівни всі залізничники. Всі, крім неї. Має двох дітей, Марину та Колю, а ще є внучок Тимофій.
На дозвіллі жінка любить пекти і частенько балує рідних смачненьким.
Життєве кредо: “Головне — це сім’я. Щоб усі були здоровими та жили у мирі”.

Галина Чигир завжди зустрічає покупців з посмішкою
Продавець магазину в центрі міста “Міраж” — Галина  Чигир. Дуже приємна у спілкування. Справжній професіонал своєї справи. Правду говорять — продавці — обличчя торгового закладу. І від того, яке це обличчя (добре чи зле), залежить кількість відвідувачів. Галина Петрівна знаходить підхід до кожного: вислухає побажання та щось порадить від себе. Каже: “Приємно робити людям приємне”.
За спеціальністю пані Галина бухгалтер. У цій відповідальній сфері пропрацювала десять років. В торгівлі вже більше двадцяти. Вона має велику родину. Двоє дітей - Олега та Тетяну. Багата внуками. Старшому 21, меншому — 4 рочки.
Пані Галина дуже любить готувати. Також вміє плести та вишивати, але, на жаль, на це рідко вистачає часу. Адже доглядає стареньку матусю та обробляє чималий  шмат землі.
Галина Петрівна — досить азартна особистість. Грає в лотерею. каже: “Є віра і в Бога, і у виграш”. 
Життєве кредо жінки: “Головне — здоров’я, мир та благополуччя у родині”.

Ніна Хаврук — продавець продовольчих товарів
В магазині "Екзотик" працює Ніна Хаврук. Вона родом із Козятина. Після школи закінчила Вінницьке педучилище. Довгий час виховувала дітей у садочку, що навпроти кінотеатру. Потрапила під скорочення. Тому змушена була змінити кваліфікацію. Влаштувалася на роботу продавцем в магазин "Золушка". Коли він закрився, Ніні Миколаївні пощастило знайти місце в "Екзотику", де вона уже сім років. 
Життя немало випробовувало пані Ніну. Перший її чоловік пішов з життя дуже рано. Другий чоловік трагічно загинув на будівництві сім років тому. І хоча минуло вже чимало часу, душа щемить і досі. 
— Я виростила хорошу дочку, — говорить пані Ніна. — Як і я колись, вона хотіла стати педагогом, отримала освіту вчителя  Але працює в торгівлі. І, на жаль, живе далеко від мене, аж у Кривому Розі.
Ніну Хаврук люблять і поважають у колективі. Кажуть, що вона усім піднімає настрій. Дуже уважна і чуйна до людей. Завжди підтримує добрим словом і слушною порадою. 
— Робота мені подобається, — говорить продавчиня. — Завжди знаходишся серед людей. Хтось розповість щось цікаве, інший розвеселить. Покупці у нас зазвичай привітні і доброзичливі. Правда, останніх півроку трапляються нарікання через постійне зростання цін. Але, в основному люди розуміють, що ціна товару від продавця не залежить. Я намагаюсь бути оптимістом і в усьому знаходити позитив. У вільний час люблю почитати хорошу книгу. Щоб бути в курсі останніх подій, читаю газету "RIA-Козятин". Я живу із девізом: подолання перешкод загартовує характер.

Ірина Сокольвак працює в "Асорті".
У продовольчому магазині "Асорті" біля залізничної лікарні приємно купувати товар. Там одним із продавців працює Ірина Сокольвак. Це привітна, тактовна, інтелігентна жінка. Задається, уже її зовнішній вигляд говорить про готовність відповідально ставитись до потреб кожного покупця. Уважна, чемна. 
Через такі якості пані Сокольвак користується повагою серед жителів мікрорайону. Вона народилась і виросла в Козятині. Після школи одразу пішла працювати. Згодом потрапила у торгівлю. У цій сфері уже близько семи років, три останніх — у магазині "Абсолют".
— На роботу я іду з бажанням, — говорить Ірина Миколаївна. — Мені подобається спілкуватися з людьми. У моєму житті були важкі моменти, які не хочеться навіть згадувати. Але якраз тоді я побачила людей із їх кращого боку. За це їм досі вдячна. І тоді ж я зрозуміла, що ніколи не можна здаватися. 
У пані Ірини чималенька родина. Має чоловіка, двох синів, трьох онуків. Чоловік і старший син працюють в локомотивному депо на ТР-1, менший син диспетчер. 
— Моє хобі — це онуки, — зазначає Ірина Миколаївна. — Вони моя радість і втіха. Кожну вільну хвилину намагаюсь проводити біля них… Ні за яких обставин не варто "опускати руки". Це для мене дороговказ по життю.

Марина Богатчук працює у "М'ясній точці" з дня її відкриття 
“М’ясна точка” — один із мережі таких же спеціалізованих магазинів. Подібні магазини є у багатьох містах України. В Козятинській філії працюють молоденькі привітні дівчата. Пані Богатчук тут з першого дня існування “точки” в Козятині. 
Початковий професійний досвід вона отримала в універмазі "Ювілейний". Більш як два роки опановувала тонкощі професії продавця. Згодом, за наполегливою рекомендацією родички, Марина перейшла працювати на заправку “ОККО” товарознавцем-адміністратором. Там освоїла програму “1С Бухгалтерія”, стандарти обслуговування у мережевій торгівлі. 
— Запам’яталось, як Ніна Матвієнко з дочкою проїздом зупинялись на заправці… Якось я побачила в газеті "RIA-Козятин" оголошення про набір на роботу продавців за адресою в центрі міста, — говорить продавчиня. — До заправки мені було далеко добиратись. Тож я прийшла на співбесіду і… залишилась до сьогоднішнього дня. Робота тут мені подобається. Хороший колектив, справедливе керівництво, розумна організація праці, матеріальне заохочення спонукають до праці. 
Трапляються і негативні моменти. Люди не завжди розуміють специфіку роботи саме нашого магазину. Коли ми приймаємо товар, мусимо припиняти продаж. Необхідно якомога швидше розмістити м'ясо в належних умовах із дотриманням санітарних норм.
Продавчиня родом із Миколаївки Козятинського району, але вже дев’ятий рік живе в Козятині. Після школи вивчилась на економіста, спеціаліста з організації виробництва і управління бізнесом у Вінницькій МАУП. Марина одружена, має десятирічну донечку. Вдячна батькам за допомогу по догляду за її дитиною, поки вона була студенткою. 
Пані Марина розповіла, що вільного часу у неї не багато, треба допомагати батькам. Але завдяки донечці у них із чоловіком з’явились хобі. Для дівчинки організували вдома “живий куточок”. Тож тепер Марина доглядає за рибками в акваріумі, а її чоловік за котами і хом’ячками.
Вона говорить, що ні за яких обставин не варто "опускати руки". Це для Марини Богатчук дороговказ по життю. Її девіз: “Стався до людей так, як хочеш, щоб ставились до тебе”.

Надія Поліщук  продавець магазину “Магніт”
Народилася та живе Надія Поліщук у місті Козятині. Навчалася у першій та шостій школі. Після дев’ятого класу вступила до нашого училища. 
— На вибір професії вплинув брат, — розповідає пані Надія. — Казав, брати приклад з його дружини Наталії, яка за освітою була кухарем і працювала за професією. Я так і зробила. Мені подобалося навчання. Можна сказати, що кухня - це одне із моїх захоплень. На сьогодні мені допомагає дочка. Їй нещодавно виповнилося вісімнадцять років. 
Після отримання диплому Надія вийшла заміж. Чоловік Сергій родом із Вінниці, тому після одруження молода сім’я проживали там. 
— Майже два роки працювала за професією, кухарем у дитячому садочку, — згадує продавець. — Пізніше ми повернулися на постійне місце проживання до Козятина. За професією роботи не знайшла, тому працювала на ринку. 
У торгівлі жінка вже близько десяти років. Нещодавно перейшла до магазину. У роботі продавця головним ключем до успіху вважає ввічливість. 
— У вільний час люблю в'язати. Роблю це для сім’ї. 
У житті керується тим, що сім’я — це опора у всьому. Головним правилом вважає, що кожна людина коваль свого щастя.

Підготували Ірина ШЕВЧУК, Оксана ЛУЦЕНКО, Юлія КОЖАН

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.