Надія Герасимчук: “Рух — це життя”

В міському територіальному центрі по обслуговуванню одиноких та престарілих громадян проживає скромна жінка Надія  Герасимчук. Вона віддала 40 років праці на залізниці, де займала посаду ревізора хладотранспорту. Вона сьогодні, 28 серпня, відзначає 90-річчя. 
Не дивлячись на свій осінній вік, Надія Іванівна веде активний спосіб життя. Знаходиться у вирі подій терцентру. 
Пані Надія, так як і її ровесниці, пережила Велику Вітчизняну війну. В ті роки вона саме навчалась у Воронезькому залізничному технікумі. Виросла у звичайній українській сім’ї. Тато працював на залізниці, мама — домогосподаркою. 
З 1984 року Надія Іванівна проживає у Козятині. Гордиться своїм сином Валерієм. Він все життя працює художником. Подарував пані Надії онука Радомира, який в свою чергу подарував їй правнука. Бабуся чекає ще на одного. Син відвідує її кожного дня, до онука вона приїжджає у Київ ще й досі, їй це місто дуже подобається.
Другий дім зустрів з обіймами
Вже рік, як Надія Іванівна постійно мешкає в терцентрі. До цього вона мала можливість в ньому проживати тимчасово. 
Дуже подобається пані Надії, коли до них навідуються діти і розважають. Найчастіше приходять учні школи №2. Тут раді їм завжди. Гарний садочок біля будівлі радує Надію Іванівну своєю красою. Залюбки вона відвідує служби в тамтешньому храмі, які проводить отець Антон Борис.
— Мені тут добре, постійна увага, ще найголовніше — медичне обслуговування, — розповідає пані Надія. — На дозвіллі я читаю, бесідую з подругами, одна з них Тамара, завжди підтримує мою компанію.
У Надії Герасимчук є гасло: “Рух — це життя”.  А найважливіше, з її слів, бути чесним. Керівництво терцентру підготувало сюрприз для старожительки — буде вручена грамота, подарунок, грошова нагорода та квіти.
Здоров’я Вам, Надіє Іванівно, та світлого розуму, щоб могли й надалі усіх тішити своєю життєлюбністю.

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.