- Тетяна Лозінська
- access_time
Протягом останнього року особисто я безпосередньо постійно стикаюсь з захистом прав пересічних українців. Чітко видно, що пересічний українець не захищений правом і свободою громадянина. Навіть забезпечений громадянин має проблеми і вирішує їх тільки корупційним шляхом — блат, знайомство, хабар.
На сьогоднішній день незахищені верстви населення взагалі позбавлені юридичного правового захисту. Скрізь в державних наглядових органах їм кажуть: “Іди до суду і там захищай свої права”. А де взяти кошти і як захистити свої права жінці (в силу обставин одинокій), що працює і отримує мізерну зарплатню? В суботу і неділю суди не працюють. У неї немає грошей на білет, щоб доїхати до суду. Як мати, вона думає - потратити ці гроші на возню з чиновниками, чи купити дитині носочки, печиво, молочко…
Розглянемо ситуацію на долі однієї жінки і її дитини — як свавілля і бездіяльність чиновників, наділених державою представницьких функцій, довели сім’ю Олени Пилипчук (що виховує сама 13-річну Тетянку після розлучення) до відчаю.
Так сталося, що сім’я розпалася. Рішенням суду 14.08.2014р. між батьками було визначено розірвання шлюбу та стягнення аліментів з батька дитини.
Нічого не віщувало проблем. Батько офіційно працює. Платити аліменти погодився. А проста функція переадресації виконавчого листа про стягнення аліментів по місцю роботи не виконується. На протязі майже року! (?!)
Стверджую — причина тут тільки одна. Халатне відношення виконавчої служби до своєї роботи. І в їх діях вбачається злочин з обтяжуючими обставинами правового нігелізму, відсутності захисту прав дитини, недотримання вимог постанови суду.
Анонім
Анонім
Анонім reply Анонім
характерник-танкіст ЗСУ UA reply Анонім
Анонім reply характерник-танкіст ЗСУ UA
Анонім reply Анонім
Анонім reply Анонім
Анонім reply Анонім
характерник-танкіст ЗСУ UA reply Анонім
Анонім reply характерник-танкіст ЗСУ UA