Загалом п'ять засуджених написали, що хочуть заподіяти собі смерть

За плечима уродженця Львова Євгена Комарницького було вже п’ять „ходок” – починав із крадіжок і „важких тілесних”, а останній строк відбував за умисне вбивство. Загалом чоловік провів у тюрмах майже половину свого життя. Непрацюючий, розлучений, освіта середня...
Коли прибув у Стрижавську колонію, вже сповідував вчення однієї з релігійних сект. Власне, коли його знайшли повішеним на мокрому простирадлі на спортивному майданчику, біля нього лежала книжка – щось про потойбічне життя. Та й покінчити із собою Євген вирішив у світле свято Вознесіння.
У ту ніч, із четвертого на п’яте червня, Євген Комарницький був черговим. У його обов’язки входило записувати в журнал кожного, хто виходив із приміщення на роботу чи в санвузол. Останні два прізвища записані о четвертій годині ранку. Записано, що засуджені вийшли в санвузол...
- Він висів на турніку, на мокрій простині, - сказав у інтерв’ю ВДТ-6 працівник колонії Володимир Пилявець. - Я його зняв, почав робити штучне дихання. Викликав лікаря...
Євген уже одного разу повідомляв адміністрацію колонії, що планує здійснити самогубство - це було у січні 2008 року. Тоді його поставили на облік як схильного до суїциду. Але після того, як він так само письмово відмовився від своїх намірів накласти на себе руки, засудженого з обліку зняли.
- Вини нічиєї я тут не вбачаю – все, що потрібно за законом, адміністрація дотримала: з ним працювали психологи, лікарі, - каже представник Міжнародного комітету захисту прав людини у Вінницькій області Сергій Танасков. - Він постійно був на диспансеризації з приводу своєї хвороби – туберкульозу. Єдине, що, на мою думку, могло спонукати, – це питання віри. До речі, спеціалісти відзначають, якщо у таких замкнутих просторах, як зона, армія, є один випадок суїциду, то жди і наступного. Загалом колонія на хорошому рахунку – одна з кращих в Україні. Там немає „понятій”, нормальні умови утримання.
Якихось зв’язків між Комарницьким і Максимовим не було. Але там усі один одного знають...
- Смерть обох ув’язнених наступила від механічної асфіксії, на тілах немає жодних слідів побоїв, а отже, немає і складу злочину, - розповідає заступник начальника управління кримінально-виконавчої служби Вінниччини Сергій Калінчук. – Євген Комарницький із 43 років свого життя 25 провів у в’язниці. Родичів у нього практично немає. Мати померла, батько пішов від них, коли Євген був ще дитиною. Була дружина, але вони давно розлучилися. Сидів за різне, в основному це розбої та грабіж, а останнім злочином було вбивство. Самогубства не пов’язані між собою, але конкретно й однозначно мотиви суїцидів визначать службові розслідування.
Як стало відомо, усього 15 ув’язнених у Стрижавській колонії написали заяви, що хочуть заподіяти собі смерть. П’ятеро з них не відмовилися від своїх намірів.

Коментар експерта „RIA”
Дмитро Гройсман, координатор Вінницької правозахисної групи:
- Відповідальність за те, що люди, які перебувають в ув’язненні, закінчують життя самогубством, лежить на державі. Крім того, в’язня Сергія Максимова, який наклав на себе руки напередодні, було поховано у Стрижавці, не в Жмеринці, звідки він був родом, що викликає підозри. Тому ми вимагаємо, щоб незалежна комісія провела розслідування цих випадків. До нас надходить велика кількість скарг на те, що в’язні Стрижавської колонії, працюючи більше ніж сорок годин на тиждень, після всіх відрахувань отримують лише по вісім-десять гривень на місяць. Тому ми будемо також наполягати, аби КРУ та прокуратура провели перевірки економічних зловживань із боку керівництва колонії.

Коментар експерта
Ринат Добросердов, кандидат медичних наук, завідувач відділу психіатричної лікарні ім. Ющенка:
- Я трохи не згоден із думкою правозахисника „якщо у таких замкнутих просторах, як зона, армія, є один випадок суїциду, то жди і наступного”. Якщо мова йде про релігійні общини, то це справді може мати місце. Великий відсоток тих, хто говорить про самогубство через повішання, насправді лише хоче полякати. Справа у тому, що, коли пережимаються сонні артерії, голова залишається ясною, а м’язовий тонус падає й удавку вже зняти не можна. Але якщо хтось є поряд і є попередня домовленість, людину можна витягнути з петлі. А потім „скосить на больничку”.
Взагалі будь-які суїцидальні тенденції свідчать про приховані психічні розлади. Якщо правда те, що пишуть про колонію, людина цілком може покінчити життя самогубством. В іншому ж випадку можна говорити про наявність релігійних мотивів.