Водій пільгового маршруту не зупиняється бабусям

Минула неділя, 18 лютого, була особливим днем і називалася “Прощеною”. За християнськими традиціями, люди просять пробачення за всі образи і самі вибачають, намагаються помиритися. Але не лише перепросити в оточуючих і пробачити всім, хто з цим звернувся, ми мали у той день. Ніби стоячи на “порозі” Великого Посту, потрібно було проаналізувати свої вчинки, позбавитися всього недостойного, лихого.

Водій пільгового маршруту не зупиняється бабусям

Дві жінки звернулись до редакції газети “RIA-Козятин” і розповіли, як вони 18 лютого їхали автобусом №1 о 13-й годині від зупинки “Пошта”. Всім відомо, цей маршрут призначений для перевезення пільговиків, пенсіонерів, тобто людей із невеликими статками. Користуються ним і всі інші, кому потрібно добиратися в район вулиці І. Франка. Курсує маршрут №1 тричі в першу половину дня.

Отож в Прощену неділю, близько 13.00 людей на зупинці зібралося чимало. Ще б пак! Це ж останній рейс у той мікрорайон для пільговиків та й для тих, хто здатен платити, альтернативи не було:№7 після перестою буде о 14.30, а №4 — аж о 15.50.

Автобус прибув вчасно, але вже з достатньою кількістю пасажирів. Водій відчинив передні двері — “штурм” розпочався. Декілька жінок поважного віку майже благали і водія, і людей відчинити задні двері чи суттєво потіснитися. Перспектива залишитись загрожувала саме тим, заради кого і призначений автобус 1-го маршруту. Але водій зі знанням справи порадив пасажирам “підтягнути хребти і животи”. Це допомогло, і біля передніх дверей утворилася атмосфера “оселедців у банці”, та все ж упхалися всі.

На наступній зупинці, що навпроти стоматологічної лікарні, водій відчинив задні двері. Але дві жінки, що хотіли їхати, підійшли, як годиться, до щільно зачинених  передніх. Не встигли вони зробити якийсь маневр, як двері зачинились, автобус рушив.

На зупинці “на вимогу” поблизу тунелю вийшло троє-четверо пасажирів. То ж біля задніх дверей стало набагато вільніше, на відміну від протилежної сторони, де тиснява тривала. Водій оголошував наступні, але позаяк бажаючих “на вихід” не виявлялось, то поїздка тривала. Завернувши за ріг “Заготконтори”, автобус наблизився до зупинки. Декотрі пасажири побачили, що на цій облаштованій зупинці стоїть невеличкого зросту бабуся, спираючись на палицю, ще й махає рукою. Безсумнівно, бачив її і водій автобуса №1, він же виконував свої професійні обов’язки, а не просто споглядав у вікно. Тому мав би і слідкувати за дорогою, і робити зупинки, де встановлено, висаджуючи і приймаючи пасажирів. Натомість, “по-парубоцьки” крутнувши боком і прискорившись, автобус… проїхав, не зупинившись.

Не знаємо, чи простила старенька водієві, і як їй того дня довелося добиратись. Невідомо, скільки залишених пасажирів на совісті того водія. Та чи у нього взагалі ще є совість і шана до людей?

Власник маршруту №1, перевізник Микола Іванюк, якому ми повідомили про цей випадок, пообіцяв розібратися і зробити висновки стосовно водія.

— Я сам не раз пересвідчувався, що на рейс о 13.00 маршруту №1 завжди збирається багато пасажирів, особливо у неділю, — зазначив Микола Іванович.—Зараз ремонтуємо трохи більший автобус, і десь в середині березня пустимо його на маршрут.               

А жінки, які були свідками тієї ситуації, хоча б через газету просили вибачення у бабусі за те, що пізно схаменулися і не примусили водія зупинитись.   

Олександра Охтир

Коментарі

Природа пробуджується після зимової сплячки. Ми ослаблені і все через гіповітаміноз. Часто втомлюємось, хворіємо, неуважні,...

Увечері 27 квітня біля подвір’я школи №5 почали збиратися учні 8-А класу на чолі з класним керівником Ольгою Кульчицькою.

Після прикрої штучної поразки козятинців у чоловічому футболісерця любителів футболу порадували наші дівчата.

Не пропускай новини — долучайся до нас на Facebook
keyboard_arrow_up