Спецтема: карантин

Козятин в літературі. Хто писав про наше місто?

Козятин в літературі. Хто писав про наше місто?
  • Ми зробили для вас підбірку творів літератури, де згадується наш Козятин.

Перший у нашому списку Василь Земляк. Справжнє ім'я письменника - Вацлав Вацек. Його батько був родом із нашої Миколаївки, тому і сам письменник довгий час жив на Козятинщині та в самому Козятині.

Будинок у Миколаївці, де мешкав Василь Земляк з родиною

У нашому місті на честь Земляка названа одна з центральних вулиць. Це вулиця біля ринку "Хлібодар", що раніше називалася вулиця Клари Цеткін.

Серед творів Василя Земляка — повість «Підполковник Шиманський». Вона вийшла друком у 1966 році. У одному із фрагментів цього твору розповідається про наше місто у часи німецької окупації. Хоча автор називає Козятин по-іншому.

«Є у книзі і сторінки з описом життя вокзалу в період окупації, де автор зазначив, що тут збирався весь окупаційний цвіт міста. Описує автор, як спостерігав проїзд по залізниці самого Гітлера у спецпотязі з двох паровозів, двох чи трьох пасажирських вагонів та платформ-фортець з гарматами, чотириствольними зенітними кулеметами, біля яких напоготові стояли охоронці-німці в касках. У своєму творі Василь Земляк завіряє, що навіть бачив з-за відгорнутої жовтої фіраночки одного з вагонів самого Фюрера», — писала в одній зі своїх статей Лілія Макаревич, директор Музею історії міста.

Один із примірників «Підполковника Шиманського» зберігається у фондах нашого музею.

У 1971-му цю повість екранізували. Сценарій написав сам Василь Земляк. Стрічка «Відвага» спершу вийшла на широкі екрани в українському дубляжі. Проте ця версія втрачена.

Про наше місто у часи Другої світової війни можна прочитати у книзі «Невідправлені листи» Ірини Машевської. Письменниця — наша землячка. Вона народилася у селі Коритувата, що на Козятинщині.

Ірина довгий час жила у самому Козятині. Проте переїхала до Одеси, де працювала вчителькою німецької та англійської мови.

Свою книжку «Невідправлені листи» вона написала у 70-х роках, але за часів СРСР видати її не змогла, оскільки текст не пройшов цензуру. «Невідправлені листи» вийшла друком аж у 2003 році.

Книга написана у вигляді листів до коханого, який пішов на фронт. У них авторка описувала події, які трапилися в Козятині під час німецької окупації.

Уривок з книги:

«Годинника я не мала, визначити точний час я не могла. Але коли ми дісталися до Козятина, сонце стояло над головою. Був полудень. З Червоноармійської вулиці я пішла тією ж дорогою, якою ми ходили вчора».

Згадка про наше місто є також у творі сучасної письменниці Наталії Довгопол. Вона родом із Київщини, але вже кілька років мешкає у Греції.

Наше місто згадується у книзі «Шпигунки з притулку Артеміда». Це пригодницький роман із дуже динамічним сюжетом. Він розповідає історію чотирьох дівчат, різних, як сторони світу, їхню боротьбу із «внутрішніми демонами» та пригоди.

Взимку 2019-го Наталія Довгопол презентувала свій роман «Шпигунки з притулку Артеміда» у Козятині.

Світлина з презентації книжки Наталії Довгопол у Козятині

Ця книжка виграла другу премію «Коронації слова». Це другий роман авторки, що вийшов друком.

 

 

Авторизуйтесь, щоб читати повну статтю
Коментарі
Найчастіше Найчастіше
Новини за сьогодні
Новини Козятина за сьогодні
keyboard_arrow_up