Козятинчанка Надія Величко в’яже іграшки

• Буратіно, кіт Матроскін, Дід Мороз і навіть Пікачу — це далеко не повний перелік казкових, мультяшних і аніме-персонажів, які є серед робіт Надії Величко.

• Вже не один рік жінка виготовляє вручну іграшки із пряжі.

• Виконані вони настільки якісно, що виглядають як фабричні.

• Знайомимо вас із нашою талановитою землячкою та її іграшками

Надія Величко нещодавно відсвяткувала день народження — жінка народилася на День святого Миколая. Рукоділлям почала цікавитися ще в дитинстві, тож і професію обрала відповідну — вивчилася у Вінниці в технічному училищі на швею.

Наша землячка дуже любить в’язати. Раніше виплітала з пряжі ажурні серветки і светри. Із часом це захоплення переросло у цікаве хобі і Надія стала робити в’язані іграшки. Коли виготовила свою першу — вже й не пригадує.

— Якось спробувала зв’язати дві каркасні ляльки, вийшли такі цікаві, — розповідає майстриня. — Беруться ідеї просто самі по собі. Як в’яжеш, маленький клубочок залишається. Такий невеличкий і ти не знаєш, що з нього зробити. Щось більше зв’язати — воно не вийде. А на маленьку іграшку дивишся — якраз вистачить. Ніж кошеня в мене буде гратися з клубочком, то краще зв’яжу. Отак воно і виходить.

— Скільки треба часу на одну іграшку? — запитую Надію.

— Як яка іграшка, — відповідає жінка. — Які нитки. Якщо нитка хороша, якісна, легше в’язати. Якщо вона шерстяна — вона тягнеться. Все залежить від цього. І від того, що ти хочеш, щоб вийшло. Можна зв’язати так, як що-небудь, а можна зв’язати, щоб вона на щось була схожа.

За пряжу козятинчанка береться переважно ввечері. Часом буває й таке, що в’яже до пізньої години. Каже, таким чином вбиває час. Спершу дивиться на те, нитки якого кольору залишилися і що з них можна зробити. Поступово народжується ідея дизайну майбутньої іграшки.

На велику роботу в середньому йде два дні. Спершу Надія Величко виготовляє тільце іграшки. Його в’яже гачком. Починає коли з ніг, коли з голови. Пров’язуючи деталі, поступово наповнює їх синтепоном. Вату не використовує, тому що вона швидко збивається і іграшка не буде такою якісною. Коли тільце готове, міркує над вбранням. Його в’яже коли гачком, коли спицями.

— Терплячість треба мати, — зауважує Надія. — Буває, нитка і рветься, і розтягується, і стягуєш — воно взагалі не таке. Переробляти треба.

Іграшки майстриня виготовляє не за готовими схемами. Каже, часом в інтернеті бувають такі схеми, що за ними і зв’язати нічого не можливо. Як справжній професіонал своєї справи, вона бачить — коли скільки петель треба прибрати, коли скільки додати, щоб вийшла потрібна форма.

У доробку козятинчанки різні іграшки. Серед них тварини, персонажі казок та мультфільмів. Деякі герої знайомі нам із дитинства, як-от Буратіно, Чіполіно, кіт Матроскін, Вінні-Пух, П’ятачок, ослик Іа. Є й сучасні персонаєі — Смішарики, Маша і Ведмідь і навіть Пікачу. Деякі з іграшок мають свою історію.

— Пару молодят я створила, коли у мене син Діма одружувався, — розповідає Надія. — Я вирішила іграшки зробити нареченого і нареченої. Так само українець з українкою — так вийшло, що діти вінчалися, то також перед вінчанням зробила.

Свої роботи, які виготовлені впродовж останніх двох років, Надія Величко представила у Музеї історії міста.

Це вже друга персональна виставка майстрині, де зібрано 97 іграшок.Із 98-ою Надія завітала на відкриття — це бабуся в ажурній салатовій кофтинці з червоним ціпком.

Вражає те, наскільки усе зроблено до найменших деталей. До прикладу, гітара, яку тримає у руках кіт Матроскін, навіть струни має.

— Серед всіх робіт я помітила, що дуже багато парних — він і вона, — каже Лілія Макаревич, директор Музею історії міста. — В нашому народі вважається, що коли ми створюємо ляльки чи якісь предмети чоловічої і жіночої статі і ховаємо, як нас вчили предки, десь в кишеньку чи затишне місце — це оберіг для родини. І я впевнена що пані Надія теж плекає той оберіг.

— Усі іграшки індивідуальні, вони мають свій настрій, вираз обличчя і свою історію, — поділилася враженнями Світлана Рибінська, начальник відділу культури. — Дуже позитивна творчість. Це те, що прикрашає світ. Це те, що нас робить трішечки дітьми, додає нам трішечки сентиментальності, позитиву, щирості і відкритості.

— Якою б красивою не була фабрична лялька, вона не буде так радувати як лялька, створена своїми руками, в якої є індивідуальність, в яку вкладена людська душа, — каже Лілія Крилова, подруга майстрині. — Більшість із цих ляльок авторські, індивідуальні. Ви їх ніде не побачите, не знайдете в інтернеті. І вони всі несуть тільки позитивну емоцію. Немає сумних, вони всі добрі, радісні, сонячні і позитивні. Такі, як і Надія.

На відкриття виставки також запросили відомих у Козятині майстрів та митців.

-Такий вид творчості для мене ще не відомий, але я не думала, що сьогоднішня виставка така вражаюча, — поділилася враженнями Раїса Мельницька. — Настільки цікаві персонажі і настільки вони позитивну емоцію викликають, що я зворушена. І не лише тим, які вони цікаві і незвичні, а й кількістю.

— Ви подарували мені стільки захвату і тепла, — каже Наталія Баштова, науковий співробітник Музею історії міста. — Коли я завітала до вас і забирала іграшки, коли мені запропонували вибрати, як можна вибрати? Кожній ляльці, яку я взяла, знайшлося місце в музеї. Так, їх багато, але це феєрія, це диво.

Святковий настрій гостям подарували вихованки дитячої музичної школи Анна Гунчак та Лілія Гайдучок. Вони заспівали пісню.

Познайомитися із роботами Надії Величко можете і ви. Виставка «Дивовижно плетена краса» діятиме до 31 січня 2022 року. Музей розташований на вулиці Грушевського, 15.

 

Читайте також:

Малюнок юної козятинчанки Марії Мельник буде на всіх кавових стаканчиках заправок WOG

Козятинчанин створює картини з битого скла в унікальній техніці

Як у давнину на Козятинщині сорочки вишивали

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.