Вечірній сквер, або Маленькі дрібниці великої проблеми дозвілля дітей

•  Ще сонце було високо на небосхилі, а в зеленій зоні відпочинку почали масово збиратися діти різних вікових категорій.
• Міський парк — мало не єдине місце, де діти можуть пограти в ігри і подихати свіжим повітрям.
• Ми розповімо, як відпочивають діти і про що ввечері говорять дорослі у парку

Час пік в нашій історії припав на 18-20 годину. З самого початку ми пішли до найменших відпочивальників — дошкільнят.

Переважна їх більшість на дитячому майданчику, що зі сторони вулиці Пилипа Орлика, були з мамами. Батьки дітей —  найспостережливіші контролери, які бачать майже всі недоліки щодо об’єктів, де проводять час їхні діти. Коли у батьків нарікань до конструкцій, де граються діти, немає, значить із відпочинком малечі все добре. Цього разу батьки дітей помітили багато неприємних дрібничок.

— Майданчик недавно ремонтували, невже не було видно, що на каруселі немає суцільного настилу? — питає мама чотирирічної Тані.

— Подивіться на крайню від нас гойдалку, — додає мама Ані. — Там на сидінні немає планки для опору спини дитини.

Коли ми розмовляли з бабусею Артема Тамілою, друг хлопчика Коля зачепився за дерев’яний кілок і впав.

— Пусте, діти всі падають і всі встають, —  сказала пані Таміла. Воно дійсно так, але з маленькою різницею. Впасти за власним бажанням, чи з допомогою того, хто взимку поставив розтяжку, щоб вирівняти після снігопаду нахилену тую. Опорну планку від туї забрали, а через залишений кілок перечіплюються і розпластуються на траві діти.

— Плитка на майданчику в декількох місцях відстала, за неї також можна зачепитися і впасти, — каже мама Тані. 

На лавочках біля центрального входу ми помітили відразу три зміни. Не стало чергового скейт-трампліна, комунальники оновили клумби, а на п'єдесталі, де колись був пушкін, стояв хлопчина у шортах, якого діти назвали бюст Пушкін-Кіріл. 

Хлопці-підлітки кажуть, що якби їм зробили хоча б маленький скейт-парк — вони були б на сьомому небі від щастя.

— Для нас у парку все є для зустрічі з друзями і відпочинку. Єдина проблема — закритий туалет, — кажуть дівчата-старшокласниці.

— Як закритий? — запитали ми у дівчат.

— А він завжди закритий. Ви що, не знали? — відповіли вони.

Не повіривши своїм вухам, ми пішли це перевірити та «поцілували» на дверях туалетів амбарні запори. Виходить, що туалети у міському сквері відкриті зранку майже до вечора. У вечірню пору, коли в паркову зону виходить відпочивати молодь, туалети закривають.

Ми спостерігали за нашою молоддю і меншими ще добру годину. Дівчата слухали і розповідали різні історії і робили фотосесії. Коли сонце повернуло на захід, підлітки невеликими групами стали розходитися. Дорогою одні ще зайшли випити кави, інші — посмакувати морозивом. Прощалися на одну ніч, а складалося враження, що не бачитимуться роки.

Хлопці залишилися в парку, ще на якийсь час, передаючи один одному скейта.

Діти та підлітки не вимагають якихось величних проєктів. Вони навчилися бути задоволеними тим, що мають. А робочий туалет у парку — це не забаганка молоді, а необхідність.

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.