Як в Козятині День вишиванки відзначали

• Міжнародний День вишиванки відзначають у третій четвер травня. У це свято українці по всьому світу незважаючи на війну в Україні одягають традиційні сорочки, жінки — сукні, і йдуть в них на роботу. Як проходило свято вишиванки в Козятині у нашій розповіді.

Спочатку трохи історії вишиванки. Ідея проведення такого свята виникла в Чернівецькому національному університеті навесні 2006 року. Один зі студентів Ігор Житарюк прийшов на пари в вишиванці, яка тоді була не дуже популярним одягом на кожен день. Однокурсника у вишиванці помітила студентка Леся Воронюк і запропонувала всім в університеті прийти у вишитих сорочках. Студентам заклик Воронюк сподобалась. Його швидко підхопили в інших ВУЗах і по всьому світу.

В День свята ми з самого ранку поїхали до колійників. Адже служба ПЧ — це кілометри залізниці. Разом їх можна застати коли вони ще не розійшлися по робочих місцях. Ми встигли.

Слідучою нашою зупинкою був клієнтський центр. У всіх п’яти операторів вишиванки одна одної краща. От запитати в чарівних дівчат, що для них вишиванка не представилось можливим. Коли ми зайшли до офісу не було жодного клієнта. Як тільки зробили фотосесію, до чотирьох столиків зручно всілися клієнти клієнтського простору і оператори-газовики поспішили до них.

У вагонному депо де ми також побували і зазначили — ми українці, унікальна нація, живемо в мальовничій країні з чудовими звичаями та традиціями. Наша мова милозвучна, а дівчата найкрасивіші у світі. Також особливими нас роблять наші вишиванки. Вишиванки з тризубами є дуже патріотичними та створені з любов`ю до України.

В самій урочистій установі міста в Козятинському ДРАЦС четверо її співробітників в національних костюмах вишиванках. Трьох красунь ми вмовили на фото, а їх начальник Інна Крейдіна каже:

— Я вам краще за вишиванку розкажу. І пані Інна почала розповідати, що для українця вишиванка. Сьогодні дуже важливе свято у наших реаліях. Коли Україну визнають у всьому світі. Коли нарешті про нас говорять, коли нас почули. На жаль, про нас говорять не в дуже хороший для нас в момент. Війна. Але, як кажуть —  Україна понад усе і Україна буде завжди. Вишиванка, хустка, калина, гопак, українські душевні українські пісні —це душа нашого народу це те, що у нас є.і немає ні в якого іншого народу. Такої краси, такої природи, таких щирих людей і ці різні кольори на вишиванках вони підкреслюють не тільки наш дух, а наш дух, на внутрішній голос. Дивишся на вишиванку — вона радує око, а сам радуєшся життю, радієш всьому прекрасному. Радієш тому, що ти живеш на Україні і хочеться тут жити. Хочеться нам миру усім, добра, спокою, гордості за Україну і що ми Українці.

Побували ми на свято вишиванки і в терцентрі Козятинської громади. Підопічні реабілітаційної установи кажуть, що мають вишиванки тільки, щоб одягати її треба час.

— У нас під руками є хустинки, це ж також українські символи, — сказали вони.

Ми не заперечували тому, що воно дійсно так і сфотографували і у вишиванці і у хустинках.

Як свято української символіки та без нашого майбутнього діток з центру дитячої та юнацької творчості. Тож поїхали ми до них.

Там найактивніші вихованці ЦДЮТ разом із керівником вокального колективу Тетяною Фабіцькою влаштували пісенний флешмоб до Дня вишиванки і дружньо розучили пісню про українську вишивку — духовну броню нашого народу.

Вихованці гуртка «Школа лідерів» разом зі своїм керівником Ольгою Ткачук зняли патріотичний роли «Вишиванка — наш генетичний код», а також долучились до участі у «Патріотичному Вишиванковому дефіле», онлайн, який організував Український Державний Центр Позашкільної Освіти.

Побували в управлінні соціального захисту населення. Там що не співробітник то прийшов на роботу в національному костюмі.

В управління соцзахисту завітали по службових справах Секретар міської ради Тетяна Римша, керуюча справами Аліна Тимощук та начальник Козятинської культури Світлана Рибінська. Коли одягли вишиванки, то й вони потрапили у об’єктив.













Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.