18 січня за новим стилем, якраз напередодні Водохреща, припадає святкувати "Голодну кутю" або другий Святвечір. Впродовж цього дня віряни постують, тобто нічого не їдять. А сідають вечеряти, коли аж засяє вечірня зоря.
Всі страви мають бути пісними, а саму вечерю починати з освяченої води. Після того вже їдять кутю (голодну, тобто без молока чи вершків, мають бути лише обов'язкові складники – зерно, мед, горіхи, мак, родзинки) і запивають узваром.
Страв у цей вечір готують менше, ніж 12. Їх має бути непарна кількість. По вечері діти проганяють кутю: вибігають з хати і палицями б'ють знадвору в причільний кут, примовляючи:
"Тікай, кутя, із покуття, а узвар — іди на базар,
Паляниці, лишайтеся на полиці, а "дідух" — на теплий дух,
Щоб покинути кожух!"
Родина виносила з дому "дідуха" й вщент спалювала його десь у саду чи на городі, адже попіл вважали корисним для майбутнього урожаю. Ця традиція — своєрідний ритуал прощання з зимою та закликання весни, адже проминула вже добра половина холодної пори.
Оповідання про те, як колись запорожці проганяли кутю в себе на Січі записав в році 1876 етнограф Яків Новицький:
"Було, як повечеряють запорожці на голодну кутю, та вийдуть з рушницями проганяти кутю, то піднімуть таку стрілянину, мов наче й справді війна йде. На другий день, на Водосвяття, йдуть, було, до Дніпра і пушки за собою везуть. Як тілько попи начнуть хрест вмачати в воду, то вони й палять з пушок. Ще я добре знаю, як в двадцятих годах в Камянці з пушок кутю проганяли, бо тоді були й попи ще з запорожців".
В переддень Водохреща у церкві заведено святити воду. При цьому посудину з водою прикрашають квітами, які мають захистити від негараздів.
Коли воду приносять у дім — господар освячує кожного присутнього в оселі, за тим саму оселю, а потім — і худобу в хліву, щоб та теж була здоровою.
Вода, освячена у вечір Богоявлення, або ж як її інколи називають в народі "вечірня вода" — вважається більш цілющою, ніж власне вода з Водохреща. Вона, мовляв, здатна побороти всяке лихо та очистити від біди чи дії лихого ока.
Після вечері всі кладуть свої ложки в одну миску, а зверху — хлібину, "щоб хліб родився". Вважалося, що чия ложка вночі "сама перевернеться", той умре. Кутю, яка залишилася після вечері, виносять курям — "щоб добре плодилися".
На Щедрий Вечір, так само, як і на Свят-Вечір, за старим народнім віруванням "тварини людською мовою говорять", але підслухати цю мову гріх, і за це Бог карає.
1. Якщо на Водохресний вечір сніг іде — чекай доброго врожаю зернових культур.
2. Яка є погода 18 січня, такою вона буде і на масницю.
3. Сильна хуртовина або поземка 18 січня — до хорошого врожаю.
4. Якщо на деревах мало снігу, то і ягід зовсім не буде. Якщо ж сніг, навпаки, вже погнув гілки на деревах — чекай багатого врожаю.
5. Повний місяць у цей день віщує розлив річок навесні.
6. Якщо зірки на небі 18 січня яскраві, то ягнята будуть добре плодитися.
7. Якщо випав сніг у Водохресний Святвечір — прикмета до того, що рік буде врожайним.
8. Якщо на деревах багато снігу — буде багатий урожай плодів і меду.
9. Якщо у Водохресний Святвечір скупатися в лазні, це дозволить отримати здоров’я і красу.
10. Сніг 18 січня кидали в колодязь, щоб вода в ньому не зіпсувалася.
Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.
№ 16 від 18 квітня 2024
Читати номер