Про Савин день в народі говорили: «Весняний день, як ласкаве слово. Сонця хоч і немає, а вода все одно біжить». Селяни 29 березня до першого весняного виїзду готували вози: «На Савина сани покинь, а воза посунь». До цього дня з доріг сходив сніг, а весняний вітер підсушував болото. У давні часи селяни ховали сани і готували вози до теплого сезону. Їх оглядали, лагодили, змащували.
Якщо на Саву тепло, то і весна буде теплою. Сонце пече – знизу тече. Хмари пливуть швидко і високо – до гарної погоди. Хмарно і сонце в хмару сідає – до дощу. Сніг швидко тане, а вода біжить дружно – до дощового літа. Низький рівень води у річках – до неврожайного року, високий – до мокрого літа. Птахи в калюжах купаються – до тепла. Людям, які народилися 29 березня, все життя доведеться везти на собі воза. В якості талісмана їм слід носити аметист і хризоберил.
Категорично не можна розводити вогонь: рекомендувалося навіть не розтоплювати піч для випічки хліба. Люди вірили, що вогонь запалений 29 березня може принести нещастя.
Якщо хтось підніме важку ношу: сумку, або мішок, то у нього помітно додасться клопоту. Говорили також, що не можна сьогодні на санках кататися, тому що можна проїхати свою смугу везіння та удачі. До того ж, в день пам'яті Сави, намагалися ні з ким не сваритися, бо існувало повір'я, що це може накликати на людину неприємності.
Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.
№ 16 від 18 квітня 2024
Читати номер