Андрій про похід на Петрос: «Це була найжахливіша моя ніч у Карпатах»

Андрій про похід на Петрос: «Це була найжахливіша моя ніч у Карпатах»
Селфі хлопців на горі Петрос. Андрій з Іллею підкорили гору, яка має висоту 2020 метрів

Відчайдухи. Козятинчанин Андрій Гончарук разом зі своїм другом з Києва Іллею підкорили гору Петрос, що розташована у Закарпатській області. Це — одна з найвищих точок гірського масиву Чорногора в Український Карпатах

Андрій почав захоплюватися подорожами ще у школі. Як сам каже, «постійно десь бродив» ще з дитинства. Туризм — одне з численних хобі цього енергійного та завзятого хлопця. Він віддає перевагу активному відпочинкові, бо пасивний, каже, буде на пенсії.

На початку березня разом з напарником Іллею Андрій пройшов 43 кілометри від села Кваси до села Лазещина та піднявся на гору Петрос. Ходили лише вдвох, бо більше людей зібрати не вдалося. Похід тривав три дні.

— Першого дня ми пройшли до полонини Шешул та заночували в колибі Високогірного біологічного стаціонару Львівського університету імені Франка, — розповідає Андрій. — Узимку він працює як туристичний притулок. Там ми зустрілися з двома групами туристів, які не змогли піднятись на гору Петрос, через сильний вітер, великий шар снігу та обледеніння. Наступного дня мали з самого ранку рушити, але погода погіршилася, тому затрималися. Коли вийшли, було дуже багато снігу, довелося користуватися снігоступами.

Неймовірний краєвид. Фото з вершини гори

Коли хлопці нарешті були на вершині, здійнявся сильний вітер, який здував з ніг. Нічого не було видно навкруги. Тож Андрій з другом мусили заночувати на горі Петрос. Їм поталанило знайти руїни старої каплички. Споруда була без даху та дверей. Там хлопці встановили намет.

 

За прогнозами, вітер був 28 м/с, але я впевнений, що було всі 50, — каже Андрій. — Вночі температура опустилася до -23. Сильний вітер та снігопад не давали нам заснути. Це була найжахливіша моя ніч у Карпатах. Зранку планували спускатися о шостій, але погода не покращилася. Дочекалися, поки розвиднілося, вдягнули кішки (конструкція з металевими зубцями, яку вдягають на взуття альпіністи (прим. автора)) і почали спускатися, підстраховуючись льодорубом.

Спускалися дуже повільно, адже на горі було обледеніння та лавинні виступи. За словами Андрія, зимовий Петрос вважається категорією альпінізму 3а (всього їх 11). Коли повністю спустилися з гори, вдягнули снігоступи та рушили до села.

Дорогою зустріли бурого ведмедя, який шматував пораненого кабана, — згадує Андрій. — Несподівана зустріч. Але, дякувати Богові, все обійшлося. Увечері вже були в Лазещині. Згадували приємні моменти цієї подорожі.

За словами Андрія, кожен обирає вид походу відповідно до своєї фізичної підготовки. Але якщо страшно, то краще на гору не сходити. Сам хлопець у похід з собою страх не бере, а ось рюкзак — обов’язковий атрибут будь-якої подорожі.

Олена Удвуд

 

Коментарі
Найчастіше Найчастіше
Новини за сьогодні

Новини Козятина за сьогодні

keyboard_arrow_up