«Атлет на візку» тренує м’язи в полі

Віктор Бернов тренував м'язи на полях і зайняв третє місце у столичних всеукраїнських змаганнях «Атлети на візках»

 Випробувати свою силу у багатоборстві до столиці з’їхалось 120 учасників. Чимала кількість -  це воїни, які отримали інвалідність під час війни. Вдруге займає призове місце 41-річний Віктор Бернов з Козятинського району. Ми завітали до бійця додому і дізнались, що допомагає йому триматися у гарній спортивній  формі.

Їздить на всіх видах транспорту

Віктор Бернов народився в селі Збараж. Проте вже багато років живе з родиною в сусідніх Вівсяниках. Переїхав сюди заради дітей. У Збаражі школу давно закрили. Чоловік вирішив переїхати до Вівсяників, щоб обидва його сини могли без перешкод отримати середню освіту. 

 — Старший мій син зараз  навчається у Львівському університеті з безпеки життєдіяльності. Активно займається спортом, днями привіз нагороду зі змагань. Я облаштував сину на подвір’ї тринажери, штангу, турнік. Менший син ще навчається в школі. Він теж у мене спортсмен. Я поки часу не маю спортом займатися, дуже багато роботи, і домашніх клопотів, – розповідає боєць. 

► Віктор навчився на протезах водити автомобіль, зараз він активно господарює на своїй землі

З новими протезами легше

Віктор Бернов вже два роки пересувається на протезах. Під час ротації він отримав поранення ніг:

- Не буду лукавити, відразу було важко звикнути жити без ніг. Після поранення в інституті протезування мені дали тимчасові протези. Вони були менш функціональні. Я не міг на них далеко ходити. Сів у своє авто і протезами порвав коробку передач.  З педалями теж не міг наловчитися. Потім мені поставили нові протези. Уже зараз я можу на них робити все, фактично змінили мені ноги. Їжджу на будь-якому виду транспорту: воджу автомобіль, їжджу на тракторі й обробляю поля, на комбайні допомагаю рідним урожай змолотити. У мене є ще земля, паї. Ці протези багатофункціональні. Витримують сніг, болото, можна й плавати в них. Але якщо бути в них цілий день – то це важко, я їх знімаю інколи,- розповідає Віктор Бернов.

Пройшов всією лінією фронту

Чоловік записався добровольцем на схід 3 роки тому. Служив у 131-му окремому розвідувальному батальйоні - підрозділ військової розвідки України. Коли записався добровольцем на війну – деякі рідні шкодували, що нікому допомогти з обробітком землі.

-  Якось до сусіднього села привезли двохсотого. Він загинув у Донецького аеропорту. Собаки в селі вили цілий день. Цей чоловік  був приблизно мого віку. Після того я вирішив теж піти добровольцем, – згадує боєць. – Перший раз, коли приїхав на передову, було боязко, вперше побачив броньовану розвідувальну машину, вагою 13,5 тонни. Фактично я пройшов по всій лінії фронту. Нас кидали кругом, на різні завдання, розвідники ніколи не стоять на одному місці. У нас було хороше забезпечення. Хлопці в моєму підрозділі  - сміливі, завжди один одного прикривали. Ще в нас була собака. Коли мав початися обстріл, вона завжди попереджала - лягала біля бліндажа і ховалась, ми теж разом із нею ховалися.

Так трапилося, що вже під час повернення на ротацію чоловік отримав поранення. Йому ампутували обидві ноги. 

На візку піднімав штангу

Минулого року побратими покликали Віктора на змагання “Ігри героїв на візках”. Він погодився і відразу зайняв перше місце. На останніх іграх виборов третє місце.
- Я змагався на інвалідному візку. Тут є різні комплекси завдань: це підтягування, підіймання штанги, кидання м’яча, вагою 6 кг, в стіну, завдання на тренажерах. На кожну вправу дають різний час, в основному до 7 хв. Я на інвалідному візку піднімав штангу вагою 60 кг 30 разів, 50 разів підтягнувся на перекладині, кидав м’яча у стіну 20 разів. Тренувався  лише перед самими змаганнями. Вдома зробив дітям для підтягування штангу, урнік. Але сам я не займаюсь, лише фізично працюю на полях – це весь спорт. У мене землі великий лан – є як натренувати мускулатуру, - зізнається чоловік.

Віктор Бернов завжди на позитиві, усміхається. Жодного разу не звертався до психологів, а за всіма путівками на оздоровлення відправляє дружину з дітьми. Син був на екскурсії в Румунії. Боєць зізнається, що для нього найкращий відпочинок бути в рідному селі, піти на став половити рибу, поїсти городини, працювати в полі, а ще зустрітися з побратимами за одним столом, посміятися, згадати воєнні будні.
Леся Кесарчук

Читайте ще
Встановлять інклюзивний майданчик. Що там буде?

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.