Пустка.
Козятинський спортивний комплекс «Локомотив» можна сміливо вважати історичною спорудою міста залізничників. Адже збудований він у 1964 році, на вулиці Привокзальна, 14. Це досить масивна будівля, загальною площею 1400,7 квадратних метра. У свій час «Локомотив» був потужним та функціональним спортивним комплексом. Там кипіло спортивне життя. Приміщення орендувала дитячо-юнацька спортивна школа. Працювали секції волейболу, баскетболу, легкої атлетики, тенісу, карате. Відвідувачі займалися в тренажерному залі. Постійно проводилися змагання серед команд. Тут грали у міні-футбол, волейбол, баскетбол, шахи, шашки, настільний теніс, карате, армспорт, гирьовий спорт, різноманітні спартакіади.
П’ять років тому, у вересні 2014 року, спортзал закрили через аварійний стан. Протікав дах, прогнила підлога. Одним словом, приміщення потребувало ремонту. Спортивні заняття проводити було неможливо, адже був ризик обвалу покрівлі. І заради безпеки відвідувачів «Локомотив» став на відновлення. Так він і стоїть по цей час.
«Локомотив» законсервували: припинили водо та електропостачання, опалення. Зачинили на всі замки. Стоїть, неначе привид серед зарослів залізничного парку. Двері забиті дошками, вікна наполовину вибиті. Крізь розбиті рами видніються полопані пофарбовані стіни, подекуди проламана гнила підлога. З часом і зовнішня частина вже почалася обсипатися. Страшно і боляче дивитися на таке видовище.
Ми поспілкувалися з тренером з легкої атлетики Володимиром Галицьким. До цього часу йому прикро і боляче за спортивний комплекс. Його вихованці (а це близько 30 дітей) тренувалися у «Локомотиві». Після його закриття їм надали кімнатку у будинку культури. Потім звідти «виселили» до ліцей-школи. І вже зараз вони займаються в спортивному залі КДЮСШ. Тренер каже, що діти стали заручниками ситуації.
— За «Локомотив» в мене болить душа і досі, — каже Володимир Галицький. — Скільки і куди ми тільки не ходили і добивалися, щоб залу відремонтували, щоб нам дали там можливість проводити заняття, щоб її не закривали. Як на мене, то «Локомотив» був не такий і аварійний, хоча він і потребував ремонту. А закрили його через балку, яка провисла. Нічого критичного, але маємо те, що маємо. Там прекрасне місце, потужна база, поруч парк. І влітку ми займалися на вулиці. Останніх три роки перед закриттям тренувалися в холодному приміщенні, бо відключили опалення. Але ми чудово виступали і мали високі спортивні досягнення. Два майстри спорту, один — кандидат, чотири — першорозрядники. Зараз «Локомотив», на жаль, без контролю, він покинутий і забутий. Дуже шкода...
Відомо, що з 2008 року «Локомотив» знаходиться на балансі дирекції залізничних перевезень. Капітальний ремонт не проводився значний час. Наша газета неодноразово піднімала питання стосовно закриття спортивного залу на території залізничного парку. Адже козятинчан цікавить ряд питань, які стосуються спортбази. Наприклад, чому вона нікому не потрібна? Чому не виділяються кошти? Чекають, поки приміщення зовсім розвалиться і опустошиться? До цього вже недалеко. Адже, як відомо, «Локомотив» не охороняється.
Ми вирішили дізнатися, чи вдихнуть життя у спортзал? Яка його подальша доля?
— Якщо будуть інвестори, спонсори, то можливо спортивний комплекс відремонтують і відкриють, — каже головний інженер Козятинської дирекції залізничних перевезень станції Козятин Віктор Чуйко. — Але ми не маємо свого фінансування. На той час, коли спортивний зал закрили через його аварійність, вартість ремонту коштувала 1,5 мільйона гривень. На сьогоднішній день це орієнтовно 3-4 мільйони гривень. Ми неодноразово подавали звернення, щоб «Локомотив» взяли в комунальну власність міста. Але наразі це питання залишається відкритим.
Крім цього, в дирекції залізничних перевезень нам надали інформацію, що за вісім місяців поточного року доходів немає. Натомість витрати становлять 105 тисяч гривень.
Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.
№ 21 від 25 травня 2023
Читати номер
Светлана Манелюк