Автор саундтреку до фільму «Вогнем і мечем» помер у Козятині

Автор саундтреку до фільму «Вогнем і мечем» помер у Козятині
Світлина з Вікіпедії
  • У середу, 20 вересня минуло 152 роки від смерті поета Тимоша Падури.
  • Свої останні дні він провів у селі Козятин.
  • Він цікавився історією, перекладав українською мовою твори Байрона і Міцкевича, був знайомий з Оноре де Бальзаком.
  • Що привело Тимка Падуру до Козятина, яка любовна драма була в житті поета і за що опинився за ґратами

Тимош Падура — україно-польський поет і композитор. Найвідоміший його твір — пісня «Гей, соколи», відома нам завдяки фільму Єжи Гофмана «Вогнем і мечем», де її використали як саундтрек до стрічки.

Щоправда, з приводу того, чи дійсно авторство пісні належить Падурі, досі точаться суперечки. Одні вважають, що вона народна і поет просто її запозичив. Інші відстоюють думку про те, що саме Тимко Падура написав її. Хай би там як, це не змінює того факту, що «Гей, соколи» відома не лише в Україні, а й у Польщі. Хоча про автора там знають не більше, ніж тут.

Відео дня

— До революції у Польщі казали, що Міцкевича читають, а Падуру співають, тому для мене взагалі дивно, як поляки про нього забули. Вони, мабуть, після Гімну іншого нічого не співають, як «Гей, соколи». Коли я десь знайомлюся з поляками старшого віку, я кажу, що я з Козятина і автор «Гей, соколи» у нас доживав останні роки, їх це дуже дивує, бо вони не знають, хто автор, — каже Дмитро Дахно.

Наш співрозмовник вивчає життя та творчість Тимоша Падури. Цікавитися постаттю україно-польського поета козятинчанин почав сім років тому, коли переїхав з України до Польщі.

— Оскільки маю польське коріння і мова не складна, я став дивитися історії про Козятин польською мовою, — розповідає Дмитро. — Знайшов у Вікіпедії, що у нас тут помер Тимош Падура. Думаю, хто ж це такий, треба поцікавитися. Польська культура мені тоді дуже відкривалася. Думаю: «Вау, у нас тут така перлина, про яку забули, три професори знає на всю Україну». Тому я почав вивчати.

Що пов’язує Падуру з Бальзаком

Тимош Падура — наш земляк. Він народився в Іллінцях, що на Вінниччині. Навчався у Вінниці та Кременці. Опанував гру на струнному музичному інструменті торбані. Писав авторські і збирав народні пісні. Переодягнувшись у старого діда, він пройшов пішки від Білої Церкви до Ростовщини, дорогою записуючи народні пісні. Вивчав іноземні мови, одним із перших почав перекладати українською вірші англійського поета Джорджа Байрона і польського Адама Міцкевича. Словом, був людиною освіченою та всебічно розвиненою.

— Він був молодим і активним, його запросил в масонську ложу, — продовжує Дмитро Дахно. — Тоді це було популярно і туди не запрошували аби кого. Це мали бути талановиті люди, які привертають до себе увагу, а не самі хочуть потрапити за лаштунки.

У 1828 році поет вперше побував у Варшаві. Тут він виграв у лотерею 10 тисяч золотих монет. На той час це були великі гроші. За них він поїхав мандрувати до Західної Європи.

— Пізніше він потрапив під вплив цікавої людини — Вацлава Ржевуцького, у нього прізвисько було Емір і Золота борода, — каже козятинчанин. — Він жив на Вінниччині, мав кінний полк і брав участь у першому повстанні Польщі проти Російської імперії. Під час одного з боїв загинув. Де його могила — ніхто не знає. А Падуру в 1831 році за участь у цьому бунті на два роки беруть в Ружині під арешт.

Родичкою цього Еміра була Евеліна Ганська, дружина Оноре де Бальзака, з якою відомий французький письменник взяв шлюб у Бердичеві.

— Знаючи Евеліну Ганську до того, як Оноре де Бальзак одружився з нею, мені здається, якийсь був з його боку шантаж, — розповідає Дмитро. — Неодноразово сім’я Ганських до поліції зверталася з приводу того, що Тимош Падура хотів щось розповісти Бальзаку з приводу дружини. Тому Падуру від нього максимально приховували.

Не вкладається в голові

Тимош Падура також цікавився історією. Він знайшов факти про гетьмана Богдана Хмельницького, які можуть шокувати пересічного українця.

— Падура знайшов свідчення про те, що батько і сам Богдан Хмельницький походять з єврейської родини, — каже Дахно. — Вони похрестилися в християнство. Це теж дуже цікава історія, тому що для єврейського народу Хмельницький і Гітлер — це два однакових тирана. Якщо дивитися, що робили з євреями хлопці Хмельницького, то часом Гітлер десь відходить на другий план, на жаль.

Додамо, що за часів гетьманства Богдана Хмельницького Україною прокотилася хвиля антисемітизму. На той час католики, шляхта, а також євреї займали панівне становище в Речі Посполитій, куди входила велика частина наших земель, тому козаки їх винищували.

Пощастило в лотереї, та не в коханні

Після 1830-их років Тимош Падура почав друкуватися у «Щоденнику варшавському». Спершу підписувався іменем свого брата Йозефа, який у Житомирі викладав юридичні науки. А перша книга творів україно-польського поета вийшла друком у 1842 році у Львові. Щоправда, нелегально. Каєтан Яблонський опублікував пісні Падури без його згоди.

— Є свідчення, що у Падури вкрали рукописи і на їх основі видали ту першу книжку, — продовжує козятинчанин. — І це його підштовхнуло видати уже у Варшаві «Українки» через два роки. Її надрукували за ті гроші, які залишилися з лотереї.

Приблизно у той час родина Тимка Падури переїхала до Махнівки. Але у творчому житті поета трапилася криза, бо до 1870-их років не було написано жодної ґрунтовної роботи.

— Це пов’язують деякі падурознавці з тим, що у нього була неофіційна дружина, з якою їх таємно повінчали, але вони не жили разом, тому що дівчина була з багатої родини, а він — поет-мандрівник, — каже Дмитро Дахно. — Тому він страждав. Син у них залишився, але жодних фотографій його немає, відоме тільки ім’я.

Помер у Козятині, а поховали в Махнівці

Останні роки свого життя Тимко Падура провів у селі Козятин, в маєтку місцевого пана Мар’яна Лехно-Васютинського. Сьогодні від цього будинку нічого не залишилося, окрім алеї каштанів, яка вела до нього. Тому побачити споруду можна хіба що у польській газеті 1904 року. Чи на картині Тетяни Куліш, яка зобразила маєток Васютинського акриловими фарбами у 2020 році. Роботу «Будинок, де помер Тимко Падура» художниця подарувала до фондів Музею історії міста.

►Тетяна Куліш написала картину "Будинок, де помер Тимко Падура". Фото зі сторінки Музею історії міста у Фейсбук

Хоч помер Тимко Падура у селі Козятин, поховали його у Махнівці, а барельєф поету взагалі встановили у костелі в Білопіллі. Пояснити це дуже просто. Тимош Падура був католиком за віросповіданням. На той час у селі Козятин була лише православна церква, а на станції Козятин жодних культових споруд ще не було. Натомість у Махнівці був костел, та й родина поета там мешкала. А католицький приход села і станції Козятин зараховувався до костелу у Білопіллі, який пізніше підірвали більшовики.

— Барельєф на гроші Васютинського замовили у Римі, де працював Віктор Бродський, — каже Дмитро Дахно. — Він був високої якості. Везли плиту з Риму. Це зараз є служби доставки, а тоді доводилося ледь не на підводах везти. Це ж досить крихкий матеріал, його треба було сіном чи ще чимось прикласти.

Місце поховання Тимка Падури вдалося віднайти лише у 2016 році, через 145 років після його смерті. Зробив це відомий краєзнавець Микола Купчик. Біля виходу з цвинтаря він помітив плиту, присипану землею. Коли її розчистили, виявилося, що це могила Тимка Падури.

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.

Коментарі (14)
  • Альоша Капніст

    78 ты просто долбень твоей головой дорогу выравнивать
  • Альоша Капніст

    Если в Индии коров уважают то в козятини Козлов нет 78
  • Альоша Капніст

    Если 78 считает что возраст человека определяется сединой его бороды тогда осел выше коровы

    Читач78 reply Альоша Капніст

    тобі б до спеціаліста звернутись, бо скоро сратись прямо в постіль будеш
  • Альоша Капніст

    Свежо придание, но верится с трудом,,,

    Читач78 reply Альоша Капніст

    ти вже взагалі йобу дався?

keyboard_arrow_up