Банківські платежі по-новому: без паспорта можна буде переказати до 5000 гривень

Банківські платежі по-новому: без паспорта можна буде переказати до 5000 гривень

Новація. Для переказу понад п’ять тисяч гривень вінничани мають давати паспорт, якщо вони хочуть це робити без відкриття банківського рахунку. Таке правило існувало і раніше, однак і планка була втричі більшою — анонімно можна було переказати до 15 тисяч гривень. Розказуємо, як ця новація вплине на перекази, оплату комуналки та роботу платіжних терміналів

 

З 28 квітня в Україні набув чинності закон «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», який Верховна Рада ухвалила ще в грудні 2019 року. 

Він має на меті зробити кращу ідентифікацію клієнтів, які здійснюють перекази через банки, платіжні системи, кредитні спілки тощо. Банки хочуть знати інформацію і про платника, і про одержувача.

Найбільш суперечлива норма — якщо переказуєте навіть 5001 гривню, то потрібно буде ідентифікувати себе. І на практиці, це значить, що анонімно (без надання документів та ідентифікації) не можна буде переказувати гроші на картку без відкриття рахунку в банку, поповнювати рахунок через термінал, купувати товари і послуги, на суму більшу, ніж 5000 гривень.

Але ще раз наголошуємо, що це не забороняється. Проте доведеться надавати документи (ідентифікувати себе) при операціях понад 5 тисяч гривень. Щоправда, фінустанови не вимагатимуть пояснення про походження цих грошей.

— Усі ці правила діяли й до цього, коли мова була про планку в 15 тисяч гривень, а тепер її знизили до п’яти тисяч гривень, — сказав виданню «Страна» фінансовий аналітик Василь Невмержицький.

Комуналка і штрафи — без обмежень

У Нацбанку розповіли, що є винятки, коли банку не потрібна ідентифікація клієнта, і як результат — не потрібно надавати паспорт або платіжну картку під час переказу суми понад 5000 гривень. Не підпадають під дію нових вимог такі послуги:

Як тільки підключається банківська картка, то вважається, що людина вже була ідентифікована. Адже вона подавала паспорт, індивідуальний податковий номер, заповнила анкету і проходила фінансовий моніторинг у банку.

А от з платіжними терміналами типу iBox, EasyPay складніше.

«При поповненні картки в терміналах самообслуговування партнерів Банку можливі такі операції:

У дописі на Фейсбуку він зазначає, що ледве не щодня отримує нові роз’яснення від Нацбанку, від яких «голова обертом». Хоча за законом НБУ мав час на підготовку нормативних заходів до 28 липня 2020 року.

«Найголовніше — всі страхи про те, що все пропало і з 28 квітня ніякі розрахунки в країні будуть неможливі без підтвердження доходів і без санкції податкової — МАЯЧНЯ, — писав Гороховський. — Але чорт ногу зломить в цих всіх роз'ясненнях і нових інструкціях. Абсолютно не зрозуміло, навіщо такий поспіх і суєта в такому складному проекті, як зміна процедури здійснення наймасовішої банківської операції в країні».

Що ще в новому законі?

Серед нових вимог змінюється й процедура верифікації та ідентифікації клієнта. Запроваджується «належна перевірка», якою має займатися суб’єкт первинного фінмоніторингу — або ж це банк, платіжна система, кредитна спілка тощо, через яку проходить платіж. 

Отож, складові належної перевірки — це ідентифікація клієнта за допомогою картки або паспорта (чи іншого документа, що посвідчує особу); встановлення бенефіціарного власника (для юросіб), мети, характеру майбутніх ділових відносин або проведення фінансової операції; проведення на постійній основі моніторингу відносин та операцій щодо відповідності наявній інформації про клієнта у банку (чи іншій фінустанові); забезпечення актуальності даних про клієнта.

За новим законом, банк повинен не просто зібрати всі ці відомості і архівувати їх в базі даних, а супроводжувати цими даними безготівкові перекази. У кожного банку є можливість отримати всі дані про клієнта.

Однак, не всіх очікує такий ретельний фінансовий моніторинг:

«Головна ідея нового закону — «ризик-орієнтований підхід». Раніше банки однаково перевіряли всіх клієнтів: від студентів та пенсіонерів до публічних діячів. Відтепер буде чіткий перелік низькоризикових клієнтів: оплата комуналки; зарплатні проекти, стипендії, пенсії; ОСББ; підприємства ЖКГ, інтернет-провайдери; «білий» бізнес, що платить податки і т. д. Увага до низькоризикових клієнтів буде мінімальна», — запевнила у своєму Фейсбуку перший заступник голови НБУ Катерина Рожкова.

Високоризиковими будуть ті клієнти, через рахунки яких проходять платежі, понад 400 тисяч гривень (раніше ця планка була на рівні 150 тисяч). 

Тобто, як тільки людині почнуть переказувати на рахунок суму від 400 тисяч гривень, то банк починає перевіряти джерела доходів. А якщо не може зібрати всю інформацію, то запрошує її в клієнта, щоб дізнатися, звідки в людини така велика сума. 

Якщо легальність походження грошей не доведена — немає довідки про зарплату, податкової декларації чи договору з продажу майна тощо — то банк може заблокувати рахунок. Надалі інформацію передає на Держфінмоніторинг, а він після аналізу передає справу в Прокуратуру, НАБУ, СБУ та в інші правоохоронні органи.

Але законом не заборонено банкам встановлювати жорсткіші правила і менші ліміти на перевірку.

— Деякі банки перевіряють походження не 150 тисяч гривень або 400 тисяч гривень на рахунку клієнта, а 50-100 тисяч гривень, тобто вимагають з людей пояснення з дрібніших сум. Така у них внутрішня політика, і це не заборонено, — каже аналітик Василь Невмержицький.

Як не потрапити «під підозру»?

Щоб не було проблем з переказом грошей, людям радять надавати банкам більше інформації про свій фінансовий стан:

— Якщо ви вказали в своїй анкеті середній місячний дохід на рівні 25-30 тисяч гривень, а до вас на рахунок надійде переказ (з іншого карткового рахунку) на 45 тисяч гривень — банк може не ставити запитань про походження коштів і не блокувати рахунок, — пояснив Невмержицький. — Але якщо туди «впаде» 300 тисяч гривень — то запит про джерела грошей напевно прийде. Навіть, якщо ці 300 тисяч не надійдуть одразу, а буде вирішено розбити суму: вам будуть надсилати кілька днів по 50 тисяч гривень на добу. Адже автоматизовані системи моніторингу, що працюють в банках, перевіряють не тільки суми надходжень, а й частоту.

І ще він додав, що банк може зацікавити й те, чому вам, для прикладу, будуть часто надходити платежі по 5000 гривень з терміналів без ідентифікації відправника.

За кредит «5-7-9%», нагадаємо, не вдається запустити бізнес з нуля. Частково, в цьому «винні» жорсткі правила банків.

Валерій Чудновський

Слідкуйте за новинами Козятина у Facebook, Telegram та Instagram.

Коментарі (1)
  • Дмитрий

    Довбойоби
Найчастіше Найчастіше
Новини за сьогодні
Новини Козятина за сьогодні
keyboard_arrow_up