Без яких відкриттів українок цей світ був би не таким — розкажуть на нашому вокзалі

• А ви знали, що першу у світі мову комп’ютерного програмування створила українка?
• А що тести на генетичні відхилення, які роблять вагітним жінкам у всьому світі, розробила українська вчена?
• Це все можна дізнатися на виставці «Наука — це вона», яку відкрили у музеї вокзалу станції Козятин.
• Детальніше про це — у нашому матеріалі.

У музеї «Рідний край», що розташований в будівлі вокзалу станції Козятин, відкрили виставку під назвою «Наука — це вона». Дванадцять інформаційних панно розповідають про видатних українок, які своїми винаходами і відкриттями зробили прорив у різних галузях науки.

Проект створила благодійна організація «STEM is FEM», яка популяризує технічні спеціальності серед школярок, аби привернути увагу до жінок-українок в науці. Адже серед наших вчених-співвітчизниць чимало таких, які роблять свій внесок не лише в українську, а й у світову науку.

— На жаль, українці дуже мало про це знають, — каже Єлизавета Коренко, координаторка проектів «STEM is FEM» і «Наука — це вона». — Більшість людей, яких ми опитували до початку цієї кампанії, не могли назвати жодного прізвища. Коли ми запитували про жінок-науковиць, вони називали, наприклад, Кюрі або ще декілька іноземних науковиць, але не називали жодного українського прізвища. І ми вирішили, що треба розповісти українцям, ким ми можемо пишатися в українській науці серед жінок. Це, однозначно, не всі прізвища. Це тільки 12 жінок, історії яких видалися нам цікавими.

Кожен стенд на виставці присвяченій одній із науковиць: генетикам Світлані Арбузовій та Оксані Півень, фізикам Ользі Перевозчиковій та Антоніні Прихотько, математикам Марині В’язовській та Клавдії Латишевій, нейробіологу Нані Войтенко, орнітологу Наталії Атамась, біологу Ганні Єльській, кібернетику Катерині Ющенко, нейроморфологу Галині Скибо. Кожна з них отримала світове визнання.

Ліворуч на панно — портрети жінок, праворуч — есе, які коротко розповідають про їх життя і внесок у науку. Портрети підготували п’ятеро українських ілюстраторів, а от для есе оголосили всеукраїнський конкурс серед дівчат віком від 14 до 21 року. Загалом організаторам надійшло понад півтисячі робіт, серед яких обрали 12 найкращих, а дівчата-переможниці отримали подарунки від спонсорів і компаній-партнерів.

— Дівчинка, яка виборола гран-прі, отримала більше 30 тисяч доларів на навчання, — додає Єлизавета Коренко.

Виставка «Наука — це вона» вже побувала у Києві, Запоріжжі, Кривому Розі та Маріуполі, а тепер дісталася і до Козятина. Організували захід за ініціативи начальника вокзалу Анатолія Чабана. Відкриття відбулося у понеділок, 9 серпня.

— Мені дуже приємно, що цей творчий проект проходить саме на арт-просторі нашого вокзалу станції Козятин, оскільки є такий гендерний момент і на залізниці, — сказала на відкритті Вікторія Долечек, співорганізатор виставки. — Тому що залізничник — це не лише чоловіча професія. Залізничниками також можуть бути жінки і в більшості своїй вони дуже гарно і відмінно опановують цю професію. І в розрізі нашого арт-проекту дуже добре, що ми можемо показати, що наука — це не лише пріоритет чоловіків. Що жінка може нести в цей світ не тільки красу, не тільки жіночність, не тільки материнство. Вона може зробити великий внесок в розвиток науки.

Кураторка проекту Єлизавета Коренко подякувала усім, хто прийшов і коротко розповіла про відомих українських науковиць, інформацію про яких представили на виставці. Чимало гостей, які завітали на відкриття, запрошували до словами. Вони говорили про роль жінки у суспільстві, а також ділилися своїми враженнями.

— Жінка в Україні тільки набуває такого статусу, коли вона ламає ту скелю, де завжди вважалося, що це чоловічі професії, — сказала Ірина Колесник, депутат облради. — Одна з таких — це наука. Наука математики, фізики, астрономія. Але ми прориваємося, ми показуємо те, що жінка може бути не тільки домогосподаркою і гарною дружиною, а вона може бути науковцем. Вона може бути гарним військовим, вона може займати місце поряд з чоловіками і займати ту нішу, яка раніше вважалася нежіночою справою.

— Сьогодні ми відкриваємо нову сторінку, не мистецьку, а наукову, — сказала Світлана Рибінська, начальниця відділі культури міськради. — Я сьогодні почула стільки інформації, про яку я до цього часу не знала. І я така буду не одна. Сьогодні буде багато людей, які дізнаються щось для себе цікаве. А що це нам дасть? Це дасть нам можливість пишатися нашою Україною, пишатися нашими жінками. А, як наслідок, це нам дасть енергії для того, щоб рухатися і творити надалі.

— Виставка прекрасна, — поділилася враженнями Лілія Макаревич, директор Музею історії міста. — Одразу згадала, у фондах нашого музею є вчена в галузі педіатрії з Козятина Галина Табенчук. Її знають добре в Києві, їй вже за 90 років, але її тітка прожила 112 років. У місті Києві у неї брали інтерв’ю і вона розповідала про те, що саме вона бачила, коли навчалася в нашій приватній гімназії козятинській (жіноча гімназія Жойдік, розташовувалася на ПРБ — авт.), хто відвідував наш вокзал.

Після відкриття гостей заходу запросили детальніше ознайомитися з інформацією про видатних українських науковиць, а також поласувати смаколиками. Під звуки скрипки відвідувачі підходили до стендів і не лише читали, а й фотографували.

Дізнатися багато цікавого можете і ви. Виставка «Наука — це вона» діятиме на вокзалі до 22 серпня.

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.