Чому четвер у Козятині базарний день?

Чому четвер у Козятині базарний день?
  • Усі знають про те, що четвер в нашому місті базарний день, та ніхто не знає, чому саме.
  • А цій традиції, між іншим, майже півтора століття.
  • Ми розкажемо вам, звідки вона походить

Щочетверга, а також у вихідні частина вулиць Грушевського та Січових Стрільців перетворюються на парковку. Машини тут ставлять не лише вздовж проїжджої частини, а й на тротуарах. Особливо це стосується вулиці Грушевського. А все тому, що люди приїжджають у центр міста на закупи, адже четвер, а також субота і неділя для Козятина так звані «базарні дні». І хоча ринок «Хлібодар», чи, як його ще називають, маленький чи хитрий базарчик, працює кожного дня, найбільший потік покупців спостерігається тричі на тиждень, позаяк саме у ці дні працює інший ринок — Центральний, чи, як ми більше звикли його називати, великий базар.

Із суботою та неділею все зрозуміло — багато людей мають вихідний, а значить і вільний час, щоб їхати в місто за покупками. Та чому базарним днем вважається також четвер? Аби відповісти на це питання, проведемо для вас невеликий історичний екскурс.

Як громада домоглася проведення ярмарків

У 1856 році село Козятин разом із прилеглими до нього землями, де за кілька десятків років виросло місто, викупив у Йосипа Рожнятовського Мар’ян Лехно-Васютинський. Запам’ятайте це прізвище, бо ми до нього ще повернемося. На той момент на землях сучасного міста було лише декілька хуторів, решту займало непролазне болото. Як події розвивалися далі, ви самі знаєте — за кілька кілометрів від села Козятин проклали залізничну колію, так виникла спершу станція Козятин, а пізніше і місто.

Мешканців у Козятині ставало дедалі більше, разом з тим розвивалася і торгівля. У місті була ціла низка дрібних підприємців, які виготовляли та продавали різну продукцію. Чимало з них тримали невеликі торговельні точки, чи лавки, як їх називали в давнину. Та разом з тим виникла потреба в облаштуванні ринку.

Відома у Козятині дослідниця історії Зоя Вільчинська знайшла серед архівних документів лист до генерального губернатора Київської губернії, де йдеться про те, що громада села Козятин зверталася до вищих органів влади з проханням дозволити влаштовувати раз на тиждень ярмарки, необхідні не лише для мешканців і працівників станції, а й для жителів сусідніх сіл. Цей лист датується 1874 роком. Саме того року Козятину присвоїли статус містечка.

Про необхідність влаштовувати у Козятині ярмарки писав і автор листа — підполковник Копанський, якому доручили розробити план забудови станції Козятин.

Де був перший ринок

Коли вищі ешелони влади дали зелене світло, почалася робота з облаштування місця для ярмарків. Мар’ян Лехно-Васютинський віддав під його забудову власні землі, які були непридатними для вирощування городини через надмірну заболоченість. Ще частину земель виділило селянське товариство. Болото засипали і так у центрі Козятина з’явилася базарна площа, яка займала територію нинішніх площі Героїв Майдану та Пушкінського парку.

До речі, невелику частину базарної площі можна побачити на одній зі старих світлин Козятина. Це фото, яке зображає вулицю Пилипа Орлика. Щоправда у ті часи вона називалася Великою. По цій вулиці якраз проходив кордон базарної площі.

Тут влаштовували ярмарки щочетверга. Те, що четвер був базарним днем у Козятині ще в добу Російської імперії, підтверджують два незалежних друкованих джерела. Перше — «Список населених пунктів Київської губернії», виданий у 1900 році, де вказано, що у містечку Козятин бувають базари щотижня у четвер. Друге — довідник «Весь Південно-Західний край», датований 1913 роком, де також йдеться про те, що щочетверга у Козятині влаштовують ярмарки.

Із часом на території базарної площі будували житлові будинки та інші споруди. Тож місце для проведення ярмарків значно схудло, а згодом площу взагалі перерізали навпіл вулиці Грушевського і Героїв Майдану.

Усе зазнало змін

За часів Радянського Союзу базарна площа переїхала на те місце, де сьогодні маємо Центральний ринок. Тоді він називався Колгоспним. Тут були не лише торговельні ряди, а й магазини, які стояли по периметру, серед них дитячий світ, меблевий, продуктовий, господарчі магазини. Біля входу на базар був комісійний магазин.

Вже за часів незалежності у Козятині відкрили ринок «Хлібодар». Його охрестили маленьким базарчиком, а колишній колгоспний ринок стали називати великим базаром. Останній, як і раніше, працює у четвер, а також суботу і неділю. Та якщо «Хлібодар» за роки існування розрісся, то про центральний ринок цього не скажеш.

Великий базар сьогодні — це зовсім не те, що було навіть п’ятнадцять-двадцять років тому. Раніше тут продавали усе — від фарб для стін до верхнього одягу. Придбати іграшки, взуття чи книги можна було дорогою до ринку — на вулиці Комсомольській та провулку Колгоспному люди облаштовували місця для торгівлі на тротуарах. А в лабіринтах контейнерів, чи як їх називають у народі «ракушок» можна було грати в піжмурки після того, як на ринку закінчувався робочий день.

Зараз цього всього вже немає. Ракушок на ринку стає дедалі менше, а більшість контейнерів, які залишилися, стоять зачинені навіть у базарні дні.

Торговельні ряди переважно пустують.

Асортимент товару теж не такий багатий, як раніше. Та й ходять козятинчани через великий базар здебільшого не для того, щоб затаритися, а щоб перейти від житлових будинків біля костелу у центр міста.

 

Читайте також:

Які поїзди ходили через Козятин у різні епохи?

Вулиці, які є лише у Козятині

Де і в чому одружувались козятинчани?

Коментарі (3)
  • Читач23

    Гвелісіанін злодій
  • Читач78

    подякуйте найвеличнішому міському голові сучасності гвелесіані-куперману за те що (1) вкрав у громади комунальний ринок "хлібодар"; (2) по факту через хлібодар вмер колгоспний ринок, зато процвітає торгівля харчами з землі навколо хлібодару
  • Валерий Бенаш

    Великий базар, працював і буде працювати, поки його не знищать!!!

keyboard_arrow_up