Дають безкоштовні уроки української

Дають безкоштовні уроки української
  • Вперше у Козятині започаткували курси української мови для дорослих.
  • До уроків долучаються не лише козятинчани, а й переселенці. На одне із занять завітали і ми.
  • Розповідаємо, як відбувається навчальний процес і що про курси кажуть учениці

Три тижні тому в Козятинському центрі професійного розвитку педагогічних працівників стартували курси, на яких тонкощам державної мови навчають дорослих.

— Це була наша спільна ініціатива з консультантом Світланою Шеремет, яка відповідає за гуманітарний напрям, — розповідає Олександра Лубчинська, директор центру. — Потрібно було вигадати щось цікаве. Думали в першу чергу про переселенців, але потім зрозуміли, що і жителі нашого міста також потребують допомоги у вивченні української мови.

Ідеєю поділилися з педагогами і вони залюбки погодилися співпрацювати. Розробили програму, оголосили про набір у групу і наприкінці жовтня курси стартували. Тепер учасники двічі на тиждень відвідують уроки. На кожному новий викладач.

— Це вже третій тиждень у нас заняття, — продовжує Олександра Лубчинська. — За бажанням доєднатися до курсів можна на будь-якому етапі, просто знання з тих тем, які вже пройшли, не отримають. У нас різні учні. Є ті, хто погано володіє українською мовою. Є ті, хто просто хоче покращити свій рівень володіння українською мовою.

«Я читаю, а він сміється»

Заняття проводять у навчальній аудиторії. Тут все наче у справжньому класі — є і дошка, і телевізор, і парти зі стільцями, щоправда, виставлені не в три ряди, як ми звикли бачити у школі, а в один суцільний ряд. Тож на цілу годину відвідувачі курсів поринають в шкільну атмосферу.

До початку лекції залишається ще трохи часу і в кабінеті вже починають збиратися відвідувачі курсів. Серед них — Лариса Казмірчук. Жінка мешкає тут вже багато років, читає, пише і навіть співає українські пісні, але спілкуватися українською мовою їй дещо складно. Каже, чи то страх дається взнаки, чи, може, просто звичка говорити російською.

— Коли до мене звертаються українською, я розумію, — розповідає Лариса. — Рідко таке може бути, щоб я чогось не зрозуміла. Я і відповідати можу українською, але буває таке, що забуду і переходжу на російську. У школі я не вчила українську мову. Чоловік у мене українською розмовляє. Перший рік, коли він мене привіз, у 87 році сюди, він сміявся. Ми в Житомирі йдемо. Він мені: «Прочитай «панчохи, шкарпетки, перукарня». Я російською читаю, а він сміється. А зараз я вже читаю добре. Я ж веду ще й гурток співів. І пишу. Я ніколи не пишу російською, тільки українською. Якщо є якесь слово, яке я неправильно вжила, то підкреслюю його і наступного разу помилки вже не роблю. Треба мені ще вчитися і вчитися.

Поки ми спілкуємося, до кабінету заходить хтось із учнів і вітається.

— Як правильно — «добрий день» чи «доброго дня»? — перепитує викладач.

— Добрий день, — без роздумів відповідає Казмірчук. Це правило вона добре засвоїла.

Ларисі подобається вивчати щось нове. Тож аби підтягнути свою українську, одними заняттями на курсах жінка не обмежується.

— Я собі підключила вікторину «Український ерудит», ще у мене є одна група у вайбері, — продовжує козятинчанка. — В «Українському ерудиті» бувають незнайомі слова, то я заходжу в коментарі, читаю, що це таке. Буває, що у мене і чоловік не знає такого слова. Я і на групи у вайбері підписана, і сюди ходжу. Я собі поставила мету — до весни буду шпрехати українською.

Отримують домашнє завдання

За сусідньою партою сидить Ольга Дитрих. Жінка володіє українською, але спілкується суржиком. Тож ходить на курси для того, щоб позбутися в мовленні росіянізмів. Для неї це вже четверте заняття.

— Вчителі настільки доступно все пояснюють, — ділиться враженнями Ольга. — Як для мене, то мені теми про рід іменників, прикметники, числівники не важливі. Але сюди приходять діти, які будуть здавати ЗНО, то це їм дуже добре. А ось мені вже подобаються теми про новинки українського правопису, основи ділового спілкування, правила наголошування слів, труднощі, формування орфографічної грамотності. Тому що прийменники і числівники куди я застосую? От моя подруга вже здалася.

— Що берете з собою на заняття? — запитуємо жінку.

— Окуляри — це само собою. Нам видали папку, ручку та блокнот, — показує Ольга. — А це я вже собі докупила ручку. І дають завдання.

— Домашнє завдання? — перепитуємо.

— А як же! — відповідає наша співрозмовниця.

— Виконували?

— Наполовину, — сміється Ольга. — Ось виконувала. А це вчора дали.

Жінка дістає аркуш паперу із завданням на правопис прикметників. Треба розкрити дужки і визначити — два слова треба писати разом, окремо чи через дефіс.

— От як правильно написати «(кілька)складовий»? Треба видалити дужку, я так собі кумекаю, — каже Ольга Дитрих. — Минулого разу вчителька нас затримала на довго, бо у нас година часу, а вона настільки викладалася, що не встигала з тестами. Сказала нам: «Ні, тести ми ще пройдемо». І ми за п’ятнадцять хвилин до п’ятої тільки вийшли.

— Ви в житті переважно російською спілкуєтеся? — запитую жінку.

— Залізниця вся була російськомовна, — відповідає козятинчанка. — Я пропрацювала 37 років, то як ви думаєте? Мої діти вчилися в другій школі, друга школа була російська, чоловік російський. Зараз щоб щось сказати українською, мені треба зупинитися і подумати, як це його правильно перекласти. А це ж складно! От я хочу висловитися — і треба думати. Але вже як я пишу у фейсбуці, то пишу українською і якщо я щось не знаю, то в перекладач дивлюся.

Приємний сюрприз на завершення

Тим часом останні приготування до уроку вже завершилися. В аудиторії зібралося дев’ять учениць. Сьогодні у нас жіноча компанія. На початку заняття директор центру професійного розвитку педагогічних працівників Олександра Лубчинська представляє педагога, який читатиме лекцію.

— Сьогодні у нас викладач з ліцею № 7 Тетяна Гусаківська, — каже директор центру.

— Де це в нас номер сім? — перепитує Ольга Дитрих.

— Це колишній інтернат, — відповідає Олександра Лубчинська. — Тетяна Василівна буде вас вчити правильно вживати числівники. Не лякайтеся самого слова «числівники». Можливо, сам термін вам і не потрібен, а от вживання в мовленні цих слів точно необхідне. Для багатьох з вас, напевно, сьогодні буде новим, як правильно називати час. Буде дуже багато нюансів. Працюйте, гарної вам і плідної праці.

— Я надзвичайно хвилююся, — каже Тетяна Гусаківська. — Рада вітати вас на курсах.

Спершу — перевірка домашнього завдання. Треба було виконати дві вправи — в одній розкрити дужки, в іншій — виправити помилки. Учениці по-черзі читали свої варіанти і всі разом розбиралися — правильний він чи не правильний. Після цього перейшли до теми лекції. Викладач розповіла, що таке числівник, які бувають його види і як їх відрізнити, як правильно називати дати. Щоб закріпити знання, разом виконували вправи. Аби зробити урок цікавішим, Тетяна підготувала інтерактивну презентацію.

Другу частину заняття присвятили часу. Педагог розповіла, як правильно запитувати про час і як правильно відповідати, котра година. І знову практика — на екрані телевізора з’являється картинка із циферблатами. Завдання — сказати, котру годину показують стрілки годинника. Наприкінці уроку на учениць чекав солодкий сюрприз — Тетяна Гусаківська пригостила усіх цукерками. Не простими, а з побажаннями.

Плани на майбутнє

Курси української мови для дорослих триватимуть впродовж двох місяців. А вже після нового року у центрі планують започаткувати ще одні, але вже для старшокласників.

— Це будуть курси з підготовки до зовнішнього незалежного оцінювання, — розповідає Олександра Лубчинська, директор. — Тому що є така категорія учнів старших класів, які не мають змоги ходити до репетиторів, але потребують допомоги.

 

Читайте також:

У Козятині зібралися вчителі з української мови та літератури. Що обговорювали?

Контроль емоцій, розвиток навичок і веселі ігри. Юних козятинчан запрошують до гуртка

У Козятині відбувся воркшоп для практичних психологів і соціальних педагогів

Слідкуйте за новинами Козятина у Facebook, TelegramInstagram та Viber.

Коментарі (4)
  • Ірина Сьоміна

    Супер!
  • Наталія Чабанова

    Як можна потрапити на курси ?
  • Тетяна Костюк-Канєвська

    В наш час , при бажанні , можна самостійно вивчати любу мову, не марнуючи ні свого, ні чужого часу.
    Просто , при такому   ,,вивченні" мови у кожного свій інтерес.
  • Руслана Сорока

    Ще можна записуватися?

16:31 Ветерани Моноліта стали срібними призерами на турнірі співдружності у Сквирі 15:06 Минулої доби у пожежах загинуло 13 людей. Рятувальники нагадали правила пожежної безпеки 14:17 Заклали новий квітник: учні Козятинського Ліцею №1 долучились до проекту #flowers4school photo_camera 13:11 Як обрати кращі слоти FAVBET та почати вигравати (Новини компаній) Від читача 09:18 Котеджі прокурора Литвинюка 12:16 «Гнули всі, а зламалося чотири». По Грушевського варварськи знищили «Шуберти» photo_camera 11:00 Навчали правильно надавати домедичну допомогу photo_camera 10:17 Пшенична та ячмінна крупи: пиківчани дякують за благодійну допомогу 09:12 «Усе готове до відправки»: Вінниччина отримає 1000 пакунків для догляду за дитиною 08:11 Похолоднішає з 1 грудня: про погоду на найближчі дні 19:25 Пішла з дому та не повернулась: у нашому районі поліція розшукує 17-річну Ольгу Петрук
Дивитись ще keyboard_arrow_right
keyboard_arrow_up