День пам’яті голодоморів пройшов у Козятині

День пам’яті голодоморів пройшов у Козятині
Вшанувати пам'ять жертв Голодомору прийшло більше сотні козятинчан

Українська нація в минулому столітті відчула жахіття трьох Голодоморів. 1921–1923-го, 1932–1933-го 1946- 1947 років. Четвертої суботи листопада ми вшановуємо День пам’яті жертв Голодомору.

На юридичному та законодавчому рівні на сьогодні статус Голодомор має лише геноцид тридцятих років. З цього приводу в нашому місті пройшов мітинг «Реквієм» та поминальна акція «Запали свічку» Пройшла вона біля пам’ятного знаку хрест, що на подвір’ї церкви ікони Почаївської. Зібралося на поминальний захід трохи більше 150 осіб. 

Ще до початку мітингу свічки-лампадки до пам’ятника жертв Голодомору поклали учні залізничного училища. Потім всі учасники поминального заходу поклали до пам’ятника жертв голодомору свічки та живі квіти. Після покладання квітів провели поминальну панахиду. Провів її Блогочиний Козятинського району настоятель храму пророка святого Ілії протоієрей Роман Масира.

Після заупокійної молитви Отець Роман сказав: «Нехай всемилостивий господь прийме душі в царстві небесному тих, хто постраждав від голодної смерті ні за що. А наша пам’ять нехай ніколи не завершиться. Пам’ятаючи їх навчаймо майбутні покоління і разом будемо робити все для того, щоб не повторилося ні ті причини, які спонукали до такої трагедії, ні ті події, які відбулися пізніше. Нехай души їхні перебувають в блаженстві Всевишнього»

 — Ми поминаємо українців які загинули в часи голодоморів: це 21–23 роки, найстрашніший голодомор 32–33 роки, 46–47 роки. За різними оцінками не стало на українській землі від чотирьох до десяти мільйонів українців. В першу чергу це селяни, які не ждали ніякої допомоги від керівництва того періоду. Самі виживали, самі були землеробами на своїй землі. В першу чергу геноцид був спрямований проти них. Проводились репресії проти української інтелігенції, винищувалося все українське. Такі страшні слова та словосполучення (Голодомор, штучний голод, вбивство голодом, криваві жнива, жнива скорботи, геноцид). Це є історичними наслідками страшної української історії, – сказав керуючий справами виконкому Козятинської міської ради Олександр Заїчко і  закликав о 16 годині підтримати міську та всеукраїнську акцію «Запали свічку пам’яті». А завершив Сергій Заїчко такими словами «Більше Ніколи»

До панахиди за загиблими в роки голодоморів долучилися настоятель Греко-католицької церкви Антон Борис та настоятель храму ікони Почаївської божої матері Анатолій Волохатий. 

—Кожного року в ці холодні осінні дні ми приходимо сюди до христа який є символом спільної могили наших рідних і близьких, які померли страшною голодною смертю в роки голодоморів, – казав отець Анатолій. – За часи існування нашої Батьківщини вона не раз зазнавала страшних подій від війни, від політичних утисків і від інших негараздів. Але те, що сталося в тридцяті роки минулого століття — це було умисне, сплановане більшовицькою комуністичною владою масове знищення людей. Це вбивство було цинічним і безжальним. Українські чорноземи, які годували майже весь світ, не могли прогодувати своїх людей тому, що все, що земля виростила, безжально забиралось. Навіть з печі виймали горщики і не давали людям їсти. Це було масове знищення наших українців.

– На що я хочу звернути вашу увагу. В часи голодомору світ став ніби з ніг на голову чому? Тому що добрих господарів своєї землі, людей які важкою працею доробилися до того, щоб мати якусь економічну стабільність, мати хліб і до хліба, могти прогодувати свою сім’ю і своїх дітей, назвали куркулями, – каже Антон Борис. – Так назвали людей, які немов не чесно заробили на свій хліб. Таких людей висилали в Сибір чи в інші заслання і ми знаємо, що з ними було. Сьогодні я хочу сказати наступне: ніхто випадково не стане мільйонером. Але в сьогоднішній день, дорогі в Христі, мусимо зрозуміти собі, що хліб коштує, праці, коштує сил, коштує розуму. І трудімося, не чекаймо, поки хтось прийде і зробить порядок в моїй країні, в моєму місті. Від нас залежить дуже багато.

Ідучи сюди моя дитина спитала мене: «Тату куди ти йдеш?». Кажу, іду на панахиду з нагоди пам’яті жертв голодомору. «Тату, а що таке голодомор?» І ми можемо подумати, чи час дитині у першому класі казати за голодомор? Наші діти готові прийняти правду про глибокі речі куди швидше, ніж ми, дорослі, готові їм це пояснити. І я кажу своїй дочці: «Уяви, що ти снідаєш, але у тебе немає сніданку.» Вона дивиться на мене. «Уяви, що ти йдеш до школи, а в школі немає що їсти. Уяви, ти лишилася на групу продовженого дня і там немає що їсти. Уяви собі, що ти приходиш додому і знаходиш не до кінця гарного виду яблуко чи грушу і ти його з’їдаєш з надзвичайною насолодою.» Пояснюйте дітям, розповідайте їм правду. Вони сприймуть правду, їм потрібно ту правду тільки пояснити. – підсумував свій виступ настоятель греко- католицької церкви

Трохи історії В 1921–1923 роках після семи років виснажливих воєнних дій були й соціальні причини зумовлені більшовицькою владою. Селяни стали сіяти менше хліба тому, що його потрібно було здавати державі. А дворічна засуха поставила українців за межі виживання.

В 1946–1947 роках голод був спричинений не так післявоєнним неврожаєм як спланованою акцією сталінського режиму з метою забрати в селян залишки зерна і продати його чи подарувати комуністичним режимам соціалістичного табору.

Голод 1932–1933 років, став національною трагедією українського народу. Голодомор 1932–1933 років визнаний як акт геноциду проти українського народу організований керівництвом ВКП(б) та урядом СРСР з метою упокорення українців, остаточної ліквідації українського спротиву режиму та намагань побудови самостійної, незалежної від Москви Української Держави. Голодомор визнано геноцидом українського народу.

У 2010 році постановою Апеляційного суду міста Києва доведено геноцидний характер Голодомору як намір Сталіна, Молотова, Кагановича, Постишева, Чубаря, Хатаєвича, Косіора знищити частину української нації. У 1932 — 1933 роках було убито понад 7 мільйонів осіб на території УРСР та 3 мільйони українців поза її межами, в регіонах, які історично були заселені українцями: Кубань, Північний Кавказ, Нижнє Поволжя та в Казахстані.

 

Слідкуйте за новинами Козятина у Facebook, Telegram та Instagram.

Коментарі
Найчастіше Найчастіше
Новини за сьогодні
Новини Козятина за сьогодні
11:38 Про перемоги юних козятинчан: хто встановив рекорд України з прангміліне та виборов срібло на «Сурмах звитяги»? 10:12 Вже 801 інфікований: серед хворих козятинчан є дошкільнята і школярі 09:12 Свіжі дані коронавірусу: в Україні близько 14 тисяч нових інфікованих за добу 08:22 Про погоду та народні прикмети сьогодні, 25 листопада Від читача 13:46 Козятинська податкова інспекція випереджає час 20:01 Без паперових довідок та карток: Україну планують перевести на е-лікарняні 16:33 Присяга міської голови, надбавки і матеріальна допомога: як пройшла перша сесія нової ради photo_camera 16:09 Його хотіли знищити, але не вийшло: історія нашого вокзалу photo_camera 15:54 В Україні готуються до жорсткого локдауну. Що про це відомо? 14:26 Коронавірусні дані Козятинщини: +5 нових інфікованих та дві смерті 13:25 Акція «Добрий Козятин» продовжується. Долучайтесь 13:11 Краще носити маски в громадських місцях. Вона захищає від заражень у 80% випадках
Дивитись ще keyboard_arrow_right
keyboard_arrow_up