День пам’яті і примирення?

Народ, котрий пам’ятає свою історію, має майбутнє! Та  “І саме Слово Боже зобов’язує усіх нас шукати шляхи примирення для відновлення видимої єдності в Україні та поза її межами” (владика Коломийсько-Чернівецький УГКЦ Василь Івасюк).

День пам’яті і примирення?

Але про що саме ми повинні пам’ятати, і яким саме повинно бути примирення? Я думаю, що в першу чергу українському суспільству потрібно примиритися з Богом та Правдою. Навчитися розпізнавати Добро і зло, Правду і лукавство, потрібно знайти в собі сили, щоб називати речі своїми іменами: Злочини злочинами, крадіїв крадіями, ну і, звісно, війну війною. І звісно, що пам’ятати про трагедії у минулому, щоб не допустити їх у майбутньому.

У протилежному випадку нам вже прийдеться шукати шляхи примирення із власною совістю. Адже кров наших дітей, воїнів, патріотів, всіх, хто гине у невизнаній війні на сході України, це наслідок нашої толерантності до зла і лицемірства… Толерували пропаганду антилюдської ідеології радянського кривавого режиму, толерували їхню символіку та псевдо-культуру.

Під прикриттям “примирення” перемогу одного світового кривавого агресора (совітського, московського) над режимом гітлерівської Німеччини, подавали (та і до сих пір подають) як перемогу наших “дєдов” чи то пак, як нашу перемогу. Хоча насправді, витіснивши з української землі німецьких нацистів, український народ ще на довгі роки попадає в рабство московської кривавої комуни.

Вулицями гуляли “вєтєрани”, “бабушкі і дєдушкі” сорокових а то і п’ятдесятих років народження, із кривавими прапорами та колорадськими лентами, несамовито верещали що “оні за нас воєвалі”…а ми “толерантно” мовчали.

Московська церква відверто пропагує сепаратизм та агресію “руського міра”, а ми знову ж таки шукаємо з ними “примирення”.

По нас гатять із важкої артилерії, а ми “не піддаємося на провокації”.

Світова спільнота впроваджує санкції відносно Москви, а у нас під час війни з Росією процвітає російський бізнес.

ООН признала Росію агресором, а Адміністрація Президента України просвітила світову спільноту шокуючою новиною: - Росія не являється завойовником, хоча і вбиває наших синів і дочок на Українській землі.

Хочу пригадати слова владики Василя Івасюка: “Люди! Просніться! Ви маєте вміти самі себе захистити!”

Тож яким повинне бути справжнє примирення? Німецький народ знайшов у собі сили визнати свою провину, покаятися та перепросити цілий світ за злочини та нанесені біди гітлерівським нацистським режимом. Відбулося в першу чергу примирення із Богом та правдою, і наступило справжнє примирення між народами.

Але чи усвідомлює потребу так само вчинити Москва? Котра натомість знову кривавим маршем направляється у Європу.

Без покаяння неможливе ані повноцінне прощення, ну і звісно примирення також.

Тож популярне зараз гасло “ніколи знову” на Українській землі лунає, як насмішка…Адже Росія знову принесла на Українську землю кров і смерть.

В Україні йде війна !!!

ХРИСТОС ВОСКРЕС У ТЕМНОМУ КАМ’ЯНОМУ ГРОБІ - Україна ВОСКРЕСАЄ У НАШИХ ІЗ ВАМИ СЕРЦЯХ!

 
Коментарі
Найчастіше Найчастіше
Не пропускай новини — долучайся до нас на Facebook
keyboard_arrow_up