Герою Соціалістичної праці Яніні Івановій 90!

Герою Соціалістичної праці Яніні Івановій 90!

Ювілей! У наступний вівторок, 17 березня, в колі своїх рідних, молодшої сестри Надії та племінниці Ірини зустріне дев’яносто першу весну Герой Соціалістичної праці, депутат Верховної Ради України трьох скликань, заслужений працівник сільського господарства Яніна Іванова. За тиждень до ювілею кавалер Золотої зірки поділилася спогадами про свій життєвий шлях на 50-річній трудовій ниві

 

Народилася наша героїня в сім’ї колгоспників. Крім неї в батьків були ще дві доньки. Старша сестричка, на жаль, не пережила 30-ті. У 33-му з харчами допомагав материн брат. Дядько трирічної Яніни працював в радгоспі трактористом. Кожен день він отримував як плату за трудодень пляшку молока. Її він ділив між племінницями.

Коли почалася Друга світова війна, батька, який працював на фермі, евакуювали в Тамбовську область, село Васищево.

— Чотири місяці туди йшли. Вийшли ще влітку, а на місце призначення прийшли, коли брали перші заморозки, — згадує ювілярка. — Батька звідти забрали на фронт. Дійшов до Курської дуги і додому з війни вже не повернувся.

У 44-му коли мені було 14-ть, ми повернулися в рідні краї, — продовжує свою розповідь Яніна Іванівна. — З тої пори я й розпочала свою трудову діяльність. Стала працювати на фермі телятницею. Наше господарство спеціалізувалося на вирощуванні племінного стада. У мене було 120 телят і я єдина на область мала приплод більше кілограма щодоби на кожне теля. У наше господарство стали з’їжджатися тваринники з усіх куточків Радянського Союзу за досвідом.

За високі показники привісу молодняка Яніну Іванову нагороджують Орденом Леніна і Золотою зіркою Героя Соціалістичної праці. За поданням керівництва бурякорадгоспу «Самгородоцький» нашу ювілярку обирають депутатом українського парламенту.

Та Верховна Рада була не такою як теперішня, де тиждень працюють і місяцями відпочивають, — розповідає Яніна Григорівна. — Тоді депутати на з’їзд приїхали, себе показали, завдання отримали і назад до телят на ферму. Я все встигала: доглядати за телятами, передавати досвід, сама проходила курси підвищення кваліфікації. Коли була молодою, навіть не знаю, звідки брався той досвід. Скоріше то був не досвід, а любов до теляток. А вони відповідали мені тим, що набирали вагу.

За видатні здобутки в тваринництві нашу співрозмовницю в 1968 році призначили бригадиром молочно-товарної ферми. На цій посаді працювала до виходу на заслужений відпочинок. Паралельно ще двічі обирали її депутатом українського парламенту.

— Яніно Григорівно, чим ви тепер займаєтесь? За вас не забули?

— Мене запрошують на свята чи урочисті заходи. Тільки я вже нікуди не йду. Хіба що на дворі прогулятись. Іноді до мене приходять.

— А яке здоров’я маєте? Не підводить? — запитуємо ювілярку.

До розмови підключилася племінниця Ірина.

— На її вік вона виглядає героєм. Навіть щось робити береться. То тарілки їй хочеться мити, то пил витирати, де вже вона витерла пил. Ходить на прогулянку регулярно. А за свою роботу за телят та за ферму тільки й розмови кожен день. Змалечку звикла працювати. Очима все зробила б, тільки роки таки беруть своє, — каже Ірина.

Про життєвий шлях депутата парламенту трьох скликань можна написати не одну книгу. Тільки відчуваємо, що ювілярка вже трохи втомилася, але чекаємо, коли розповість, як її Володимир Щербицький в президію запросив. Цей епізод вона на все життя запам’ятала.

Слідкуйте за новинами Козятина у Facebook, Telegram та Instagram.

Коментарі (4)
  • Лика Семчук

    Нехай Господь посилає здоров'ячко і сімейних радощів
    ювілярші!
  • Ирина Богза

    Бажаю здоровья .
  • Valentina Chornenkaya

    Бажаю довгих років у колі найдорожчих людей
  • Валентина Швец

    Многая літа !!! Здоров,я . Велика повага  до таких людей Дай Боже  сили і бодрості
Найчастіше Найчастіше
Новини за сьогодні
Новини Козятина за сьогодні
keyboard_arrow_up