Козятинська вода б’є рекорди за своєю вартістю, бо дорожче, ніж у нас, вона коштує хіба що в Запоріжжі.
Та навіть якщо ви сплачуєте рахунки за воду, немає гарантії, що вам не прийде «лист щастя» про те, що у вас борг
Зазвичай подібні статті ми пишемо, коли до редакції звертаються наші читачі. Та цього разу розповім історію, яка трапилася не з кимось із читачів, а зі мною.
Тиждень тому біля вхідних дверей квартири я знайшла попередження від Київського територіального управління. Це — підрозділ «Укрзалізниці», який займається у Козятині водопостачанням і водовідведенням. Козятинчанам напевно більш знайома його стара назва — БМЕУ-2.
У вищезгаданому попередженні йшлося про те, що моя мама (а саме на її імені рахунки) заборгувала КТУ за воду цілих 4 тисячі гривень. І в разі, якщо в 10-денний термін не погасити цю заборгованість, Київське територіальне управління подасть до суду і доведеться сплачувати не лише той борг, а й усі судові витрати.
Рахунки за воду сплачую особисто я через касу в банку. Останню проплату робила 8 червня. А «лист щастя» надійшов 16-го. Тому мене здивувала інформація про борг в 4 тисячі. Щоб набігла така сума, треба було пів року не платити жодної копійки на рахунок КТУ. Але протягом останніх пів року я платила і не раз.
Внизу попередження був вказаний номер телефону — 5–35–91, на який я і зателефонувала. Цілих 15 хвилин, а саме стільки тривала наша телефонна розмова, в КТУ розбиралися, що ж не так і звідки взялися ті 4 тисячі гривень боргу.
Спершу попросили назвати номер особового рахунку, що я й зробила. Потім запитали, коли востаннє я платила за воду. Я відповіла, що 8 червня. В КТУ сказали, що їм інформація про проплату не прийшла. Запитали, яким чином я сплачую рахунки. Потім поцікавилися, коли я робила попередні проплати. Виявилося, що інформації про жоден платіж від початку 2021 року у них в системі немає. Тож попросили продиктувати, в які дати я робила проплату і на яку суму.
Після цього спеціаліст КТУ видав вердикт: ті кошти, які я платила за воду, пішли на інший рахунок. Моя мама має ще одну квартиру, де рахунки також на ній. Ті кошти, які я сплачувала за воду, пішли на рахунок тієї іншої квартири.
— А як таке може бути? — запитала я.
— У нас підтягує по прізвищу і особовий рахунок не був вказаний, — відповіли в КТУ.
Добре, що прізвище у нас з мамою рідкісне. Бо якби було, скажімо, Іванова, Заїчко чи Мельник, а це — одні з найпоширеніших прізвищ у Козятині, і система «підтягувала по прізвищу», проблем, мабуть, було б більше.
Та от у чому справа: я сплачую за воду не через термінал, а через касу. На кожній квитанції вказується адреса абонента, та й навряд чи касир, яка пропрацювала в банку не один рік, не знає, як правильно вводити дані, необхідні для здійснення операції. І що цікаво, останній платіж, який я робила у 2020 році, у них у системі був. І касир, яка тоді так само ввела в комп’ютері лише адресу, без номера особового рахунку.
Мені продиктували повний номер особового рахунку і попросили надалі під час проплати вказувати його, щоб не було плутанини.
Я запитала, що з тим боргом, чи є він, чи немає? Працівник КТУ знову почав звіряти дані. Виявилося, що й боргу ніякого немає. Точніше є, але не 4 тисячі, а 500 гривень за червень. Місяць, який ще навіть не закінчився. Виходить, що через помилки в системі страждають прості люди, бо отримати такий «лист щастя», коли в тебе насправді немає боргу — зовсім неприємно.
Читайте також:
Жительку Жежелева від'єднали від газопостачання. Чому?
Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.
№ 16 від 18 квітня 2024
Читати номер
Альоша Капніст