Історія козятинських універмагів

Олена Удвуд

Якщо зразків архітектури царських часів у Козятині залишилося зовсім мало, то будівель Радянської доби вистачає.
Серед них наші універмаги.
Один із них старіший навіть за ЦУМ у Вінниці.
Розповідаємо про універсальні магазини, знайомі багатьом козятинчанам ще з дитинства

Універмаги — один із невід’ємних елементів радянського суспільства, хоча виникли вони спершу у західних країнах ще у 1840-их роках. На теренах колишнього Радянського Союзу універмаги почали відкривати ближе до кінця 20-их — початку 30-их років минулого століття. Споруджували їх переважно у центрі міста, адже саме тут найбільше скупчення людей. Згодом відкриття універмагів переросло у масове явище і такі великі магазини дісталися також і до малих міст, таких як Козятин.

Цьогоріч йому 65

Перший козятинський універмаг відкрили на вулиці Леніна у 1956 році. Так на той момент називалася вулиця Незалежності.

Відео дня

Тоді як Центральний універмаг у Вінниці, також знайомий багатьом козятинчанам, відкрили на цілих вісім років пізніше.

На фасаді двоповерхової будівлі велика літера «К», над входом напис срібними літерами «Універмаг».

Протягом більш ніж 10 років це був єдиний універсальний магазин Козятина, допоки не відкрили універмаг «Ювілейний», який козятинчани охрестили «новим універмагом», а той, що на вулиці Незалежності, стали називати «старим». Хоча його офіційна назва була «Райунівермаг». Чому так, розкажемо трохи згодом.

У часи Радянського Союзу старий універмаг користувався популярністю серед покупців, адже тут був досить широкий асортимент товарів. На першому поверсі продавали культтовари, дитячі іграшки, і навіть телевізор і радіоприймач тут можна було придбати, бо був також відділ побутової техніки. На другому поверсі продавалися різноманітні тканини та одяг. Та не лише за товарами ходили сюди козятинчани, бо з лівого боку будівлі було також кафе.

Постачав товари на села

У Радянські часи старий універмаг підпорядковувався «Райспоживспілці». Контора цієї організації також розташовувалася на вулиці Незалежності, у приміщенні сучасної стоматполіклініки.

У дворі першого козятинського універмагу були склади, де зберігався товар. Його можна було побачити не лише на полицях старого універмагу, а й у магазинах в селах, адже з цих складів постачалася продукція на торгівельні точки Райспоживспілки на весь Козятинський район. Саме тому універмаг і мав статус районного. Пізніше на місці колишніх складів відкрили невелику пекарню, втім згодом її закрили.

Машина часу

У старому універмазі і досі можна відчути атмосферу Радянської епохи. Здається, ніби час тут зупинився. Як фасад будівлі, так і внутрішнє оздоблення до сьогодні майже не змінилися. На склі і вікнах першого поверху і досі старі написи «Культтовари», «Спорттовари», хоча ані перше, ані друге тут вже давно не продається.

Одна з шибок вибита.

Стіни всередині універмагу оздоблені внизу мозаїкою, посередині — декоративне панно, на якому зображена дівчина і колоски, по обидва боки — ще два панно з квітковим орнаментом.

Нині старий універмаг здають в оренду приватним підприємцям. Частину будівлі використовує один з магазинів побутової техніки як склад, на першому поверсі магазин агро-мототехніки. Частину другого поверху займає секонд-хенд, втім чимало приміщень наразі пустують.

Від аптеки до універмагу

Другий універмаг з’явився у Козятині через 12 років. Триповерховий «Ювілейний», а саме такою була офіційна назва магазину, відкрили на вулиці Воровського, що зараз називається Пилипа Орлика.

Раніше на цьому місці була довга одноповерхова будівля, яку звели ще у царські часи. Більше ста років тому тут була аптека, а поруч жив один із перших козятинських аптекарів Казимір Скробецький.

У радянський час тут не було вже аптеки. Колишнє помешкання Скробецьких перетворили на магазин. Частину приміщення займали контори «Громадського харчування» (російською «Общепит») і «Змішторгу», також тут був ломбард.

У 1961 році місцева влада вирішила будувати другий універмаг. Наближалася 50 річниця утворення СРСР і Радянський уряд прийняв рішення про відкриття так званих ювілейних універмагів у різних куточках країни. Так свій «Ювілейний» з’явився не лише у Козятині, а й у сусідньому Бердичеві. Втім якщо там універмаг звели на місці старого скверу, то у нас для будівництва обрали ділянку землі під будівлею колишньої аптеки Скробецького, тож територію довелося «підчистити». Відтак споруду царських часів знесли, а на її місці за сім років виросла триповерхова будівля «Ювілейного», проте козятинчани охрестили його «новим універмагом».

Докорінно змінився

У радянські часи новий універмаг підпорядковувався «Змішторгу». Коли його щойно здали в експлуатацію, більшість козятинчан навіть не знали, що насправді він — не двоповерховий, а має три поверхи. Причина у тому, що перші роки третій поверх був зачинений для відвідувачів. Його використовували як склад продукції.

На першому поверсі був відділ теле-радіо товарів, парфумерії, культтоварів. Також тут був буфет, де продавалися булочки. На другому поверсі продавали тканини та одяг. Коли асортимент продукції розширився, виникла потреба у використанні третього поверху. Відтак у дворі нового універмагу збудували склади і товар стали зберігати там.

Ще кілька років тому новий універмаг виглядав як типовий радянський магазин. Світла плитка на фасаді, великий напис «Універмаг». Хіба що написів на вікнах «культтовари» не збереглося і склопакети замінили на нові.

►Джерело фото тут

Сьогодні «Ювілейний» має сучасний вигляд як ззовні, так і всередині. Перший поверх займає супермаркет, на другому і третьому продаються переважно одяг, тканини і фурнітура.