Історія життя літньої залізничниці

Історія життя літньої залізничниці
Бузок для Діни Олексіївни - найкращі квіти. Вони цвітуть на день її народження
  • Досвід. Продовжуємо розповідати історії старожилів Козятина, які багато побачили на своєму віку.
  • На цей раз поговорили з Діною Олексіївною Макеровою, якій наприкінці травня виповниться 90 років. Жінка розповіла про дитинство при окупації, складні стосунки з чоловіком та багаторічний досвід роботи на залізниці

Діна Олексіївна народилася 29 травня 1929 року у родині військового і працівниці харчоблоку. У трирічному віці дівчинка залишилася без батька. У свої чотири застала Голодомор. А в її 12 почалася Друга світова війна. Маленькою Діну ледве не забрали до Німеччини. Їй пощастило, що за неї вступився вітчим, який умовив окупантів залишити дитину вдома.

У 44-му Діна закінчила семирічку, а ще за два роки рідна мама змусила доньку вийти заміж за контуженого червоноармійця. У 47-му суджений залишив дружину та поїхав на Сахалін працювати. Молода Діна влаштувалася провідником пасажирських вагонів. Утім, майже одразу виникли перші труднощі. У ті роки провідники потрапили під сильне скорочення. Дівчинку, як одиначку, звільнили.

За півтора роки повернувся чоловік, якого вона досі називає катом. Протягом п’яти наступних років у подружжя народилося троє дітей. А трохи згодом кат викрав двох старших дітей та повіз на свою батьківщину, у Кіровську область. Він змушував сина та доньку говорити, що їм подобається з ним, через це молода мама не могла повернути дітей додому. Врешті вона влаштувалася на роботу, кілька місяців відкладала гроші, якусь суму позичила у знайомих і поїхала за дітьми. Через десять днів, здолавши понад чотири тисячі кілометрів, повернула дітей у Козятин.

Згодом сталося друге повернення горе-чоловіка. Діна Олексіївна говорить, що з його появою почався новий відлік сімейного жахіття. Голова сімейства отримував мізерну пенсію з інвалідності, сам влаштовуватися на роботу не квапився, а дружині працювати забороняв.

У 1964 році Діна наважилася розірвати стосунки з чоловіком. Щоправда, кілька днів, поки не втрутилася міліція, їй довелося переховуватися від нього у сусідів та родичів.

Залишившись наодинці з дітьми, Діна задовольнялася роботою, яка їй підверталася. І тільки у 66-му знов приміряла на себе берет з кокардою залізничниці.

Першим її маршрутом був «Козятин-Жашків». Жінка пригадує, як одного разу її потяг не приїхав. Пізніше з’ясувалося, що на перегоні «Погребище-Рось» сталася сильна аварія. Залізничники ремонтували колію. Коли зелене світло дали пасажирському потягу, хтось паралельно дав вказівку, щоб їхав ешелон з військовими. Ешелон з військовою технікою зійшов з колії і покотився з насипу.

Діна Олексіївна пригадує, як під час роботи за маршрутом «Київ - Кам’янець-Подільський» помітила пасажира з валізою. Чоловік запізнювався на поїзд та зачепився за неробочий тамбур. Замість того, щоб зірвати стоп-кран, вона відкрила тамбур і допомогла пасажиру потрапити у вагон. Пасажир настільки був вдячним провідниці, що написав листа-подяку. Але він навіть не здогадувався, що рятуючи бідолаху, провідниця жорстко порушила інструкцію. Тому замість подяки від керівництва їй висловили догану. Але не звільнили.

Був ще один випадок за цим маршрутом. Її потяг потрапив в аварію. Де саме це сталося, Діна не пам’ятає, але у тій поїздці три вагони «лягли» на бік. На щастя, ніхто не постраждав.

Як тільки залізничниці виповнилося 60 років, вона пішла на заслужений відпочинок. Сама, можливо, не прийняла б такого рішення. Але під час чергового медичного огляду лікарі винесли вердикт: «З таким тиском на залізниці не працюють». Гіпертонія Діну Олексіївну турбує і сьогодні. Утім, жінка продовжує поратися на городі, а здоров’я відходить на другий план.

Іван Остапчук

Читайте ще:
Вікторії Коробковій 93! Про її життя, війну і батька…
 

Коментарі
Найчастіше Найчастіше
Новини за сьогодні

Новини Козятина за сьогодні

keyboard_arrow_up