«Коняка, ГАЗ 69 і три мотоцикли». Як все починалося 98 років тому?

«Коняка, ГАЗ 69 і три мотоцикли». Як все починалося 98 років тому?
Два покоління козятинської поліції: Віктор Щаблевський та Євгеній Трайдакало не стримували щирих емоцій
  • День народження міліції-поліції. Наближається 98 річниця від дня створення Козятинського райвідділу внутрішніх справ. Напередодні свята ветерани поліції розповіли як розбудовували козятинську міліцію та ловили злочинців майже без вихідних

Був період, коли за часи свого існування Козятинський райвідділ поліції відносився до калинівського відділу. Наразі — до хмільницького. А тоді, в далекому 1923 році 27 березня на основі розпорядження Київської губернської міліції, створили козятинське відділення робітничо-селянської міліції. За всю свою історію тут керувало 27 начальників. Першим був Дмитро Волкотруб. Ветерани поліції розповіли, як все було та з чого починалося. 

Відео дня

— За всю історію козятинської міліції були і подвиги працівників, і трагічні події. На посту ДАІ в Махнівці загинув старший автоінспектор, — каже Леонід Кривов. — Були смертельні випадки від дезертирів радянської армії, де постраждали два співробітники міліції. В 1942 році німці повісили начальника паспортного столу. В АТО загинув старший лейтенант Олександр Москалюк (потім йому присвоїли звання капітана). Найдовше на посаді начальника пропрацював підполковник міліції Леонід Ремес. Він головував 18 років. Зараз біля керма — Леонід Андрущак.

«Застав і бричку, і сані»

В минулому — начальник козятинського ДАІ, нині керівник ветеранської організації райвідділу міліції Віктор Щаблевський має за плечима 50 років стажу, з них майже 24 — в правоохоронних органах. Починав з інспектора дорожньої служби. А потім став і її начальником. Більше 10 років очолює ветеранську спілку.  Каже, що зараз, у зв’язку з пандемією коронавірусу, з організацією збираються раз в квартал. Але якщо треба, то можуть і через день. Наразі у спілці ветеранів залишилось 12 осіб. А було 21…

— Якщо почати ще з тих часів міліції — все життя з простягнутою рукою, — згадує Віктор Щаблевський. — Зараз машини і немає пального, а колись коні були, і не було чим їх годувати. Ні вівса, ні буряків. Я прийшов в 1974 році — застав і бричку, і сані.

За словами Віктора Щаблевського, починаючи з 87 року, командував генерал Тяжлов, від якого пішов клич — благоустроїтись і зробити побут для працівників міліції. Адже займатися спортом не було де, а на стрільби — по пояс в болоті міліціонери лізли на Талимонівку, щоб двічі вистрілити, виконати норматив. Коли ж прийшов на посаду керівника Кузьменко, міліціонери ходили на вокзал в спортивний зал. Раз в тиждень, на годинку-півтори, о сьомій годині ранку.

— Кузьменка відправили в Чорнобиль. І мені також у 87 році довелося їхати туди, — говорить пан Віктор. — А вже у 88 році 1 квітня заклали фундамент спорткомплексу, який зробили за сім з половиною місяців. Пам’ятаю, як святкували відкриття, з душею. Побудували адмінприміщення (за 9,5 місяця). Потім державну автомобільну інспекцію. Будували всі. Отак і працювали — до 18.00 на будівництві, а після — цілу ніч в рейдах. На сьогоднішній день, коли проїжджаєш біля цих приміщень, дивишся і задаєшся питанням: «А хто що зараз зробив? Нічого нового». Приміщення державтоінспекції валиться, воно рідне, я сам зробив креслення. А зараз стеля протекла, нема господаря 

«Чи болото, чи сніг — їдеш і нікого не питаєш»

Роботу в правоохоронних органах Віктор Щаблевський розпочав після служби в армії. Це було несподівано. Працював в автопарку шофером. Приїхали з бюро райкому партії, організували партійні збори — обирали кандидата на роботу в ДАІ. За нього проголосувало 150 осіб.

— А ти ж не скажеш, що ні, — каже Віктор Щаблевський. — Треба, то треба — оформили інспектором дорожнього дозору. Уявляв собі мармурові стіни, золоті береги… В перший день роботи йшов у старій армійські шапці, в галіфе. Коли до мене підбігли діти і сказали: «Ой дядя, машина дівчинку збила і втекла». Яка? Я зразу зметикував, що біля мене проїхало авто з причепом в сторону Білої Церкви. Для дівчинки викликали швидку.  Цю машину я все ж таки догнав… Є що згадати, час іде, а ми живемо.

Цікаво було дізнатись з розповіді Віктора Щаблевського, як тоді ловили злочинців без машин, телефонів, інтернету. Кожен міліціонер мав свій напрямок. Дільничний дивився і за розкриттям злочину, і за порядком на дільниці. Розшук, вбивство, крадіжки. Служба ДАІ теж брала участь у цих розкриттях…

— Колись на чому виїжджали? Коняка, ГАЗ 69 і три мотоцикли, — згадує Щаблевський. — Я особисто проїздив на мотоциклі 17 років. Тільки приїхав і зразу вперед, чи болото, чи сніг, чи  мороз — їдеш і нікого не питаєш. Мені запам'яталося, як в 79 році у  Воскодавинцях 31 грудня тракторист здавав задню і задушив в короварнику жінку. І я їду. Новорічна ніч, прокуратура. У райвідділ повернувся о третій ночі. Треба доповісти. 

«Всі дні, крім неділі, на роботі»

А ось і ще один приклад відданості міліції — Тетяна Матвійчук. Вона більше дванадцяти років пропрацювала інспектором по профілактиці козятинського медвитверезника. На перший погляд здається, що ця робота не для тендітних жіночих плечей. Але пані Тетяна, майор міліції у відставці, це заперечує. Каже, якраз таки і жіноча.

— Спочатку робила паспортистом чотири роки, партійність була і все, — каже Тетяна Матвійчук. — Але треба було підвищуватися, йти на атестовану роботу, а мій начальник не поспішав на пенсію. Запропонували посаду інспектора з профілактики козятинського медвитверезника. Я хвилювалася, чоловіки одні, ніч, перевірка нарядів. Пригадую, як завжди прала в неділю, бо всі дні була на роботі. То патруль, то чергування. І так 12,5 року. Мене всі знали. А потім перейшла в кадри, де пропрацювала ще десяток літ. І що я маю за це? Мізерну пенсію!

«Ніхто не захищає наші інтереси»

За словами ветеранів, пенсій ледь вистачає на проживання. Не приховують і невдоволення щодо ветеранської кімнати. Безумовно, тут все просякнуте історією: сотні фотосвітлин, різноманітні стенди, в яких проглядаєш дотримання традицій, книги. Але все це в холодному приміщенні, яке практично не опалюється. 

— На все одна відповідь — немає фінансування, — каже Віктор Щаблевський. —  Райвідділу 98 років, але глобальні питання з його утримання залишились. Мозолі на наших руках. Пенсіонерів МВС Козятина — 129 осіб. Є такі, що отримують по 4 тисячі гривень, а є й, що по дві з половиною. Так, піднімають доплати чорнобильські, пенсії. Але це так, щоб і не вмерти, і не жити. Ніхто не захищає наші інтереси. 

Як пояснює Віктор Щаблевський, вони неодноразово зверталися з цими болючими питаннями до всіх відповідних інстанцій. Але віз і нині там. 

— Звісно, є повага, є культура. Я задоволений, що нам є така заміна, — каже Віктор Щаблевський. — В основному кадри розумні, чистенькі, охайні. Була міліція, зараз поліція. Але різниця не в цьому — обов’язки ті ж самі. Єдине, що пішло в кращу сторону — набрали молодь. Вона розумна, з юридичною освітою, кваліфікована. Ми облаштували цю ветеранську кімнату, щоб передати все нашому молодому поколінню.

«Тримати марку»

Так як начальник Козятинського відділення поліції у відпустці, привітати всіх з прийдешніми іменинами взявся заступник начальника козятинської поліції Олександр Підгерський. Відомо, що він родом з Махнівки, але все життя працював в інших підрозділах. Наразі ж доля привела в рідні краї.

— По-перше, мені приємно, що є такий ветеранський колектив, який підтримує традиції, — каже Олександр Підгерський. — На сьогоднішній день козятинський підрозділ поліції за результатами роботи рівняється до колективів обласного центру. Ми найперші серед сільських підрозділів за об'ємом роботи, яка виконується. Це справжня сім'я, тут служить не одна, мабуть, династія. Через два роки буде серйозна дата — 100-річчя. Будемо чекати вас на свято. Скільки пройшло поколінь поліцейських, державних устроїв. Думка населення на першому місці і так було завжди. 

— Шановні присутні, друзі, ветерани. Я хотів би всіх привітати з 98-річницею козятинського райвідділу, — підсумовує Віктор Щаблевський. — Всім здоров’я. Щоб на сьогоднішній день ми всією сім'єю, всім колективом могли достойно зустріти ще 100 літ нашої козятинської поліції. А молодим працівникам бажаю, щоб вони тримали марку працівника козятинської міліції-поліції. Щоб було не соромно дивитися в очі — ми їм, а вони нам.

Подвійна трагедія у Вернигородку: у пожежі згорів чоловік, а згодом знайшли мертвою породіллю та її новонароджену дитину

Чоловік з ножем, наркомани, шахраї та крадії на залізниці: куди ще викликали козятинську поліцію?
 

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.

Коментарі
Найчастіше Найчастіше
Новини за сьогодні
Новини Козятина за сьогодні
16:35 Звітні концерти у Козятинській дитячій музичній школі: поділилися фото виступів photo_camera 16:15 Куди йти навчатися Козятинчанам. Вступ 2024 (партнерський проєкт) 14:30 Жовтий дощ дістався Козятина. Фото-відео play_circle_filled photo_camera 14:12 Першими робитимуть вулиці з найбільшими ямами: у Козятині стартує сезонний ремонт доріг Від читача 13:44 Українські поліцейські ліквідували шахрайський call-центр в Одесі, де громадян Чехії ошукали на 5,5 мільйонів гривень 13:04 Дефіцит в енергосистемі: на Вінниччині вводять графіки обмеження потужностей для підприємств 12:18 «Не вистачає грошей, щоб покупцям решту давати» 11:33 Латки на Куликівського скоро доведеться латати 10:00 У Безіменному відкриють меморіальну дошку на честь Героя Вадима Янчука 09:09 Збирають підписи аби присвоїти звання Героя України (посмертно) солдату-навіднику Анатолію Федорцю 08:08 «Дикі кабани» вибороли «бронзу» у районному етапі зі спортивного орієнтування photo_camera 19:16 Військові, які розстріляли поліцейських на Вінниччині, перевозили 100 гранат та 25 тисяч патронів play_circle_filled 17:25 Під час бою отримав поранення несумісне з життям: минає рік, як загинув Герой Владислав Сохинчук
Дивитись ще keyboard_arrow_right
keyboard_arrow_up