Козятинчани освячували у церкві кошики з маковими пиріжками, хлібну здобу та дари природи

Вячеслав Гончарук

В суботу, 14 серпня християни східного календаря відзначали свято Походження чесних древ животворчого Хреста Господнього. Інші назви цього свята Маковій або Перший Спас чи медовий Спас. Ми в цей день побували у церкві Покрови пресвятої Богородиці. Що святили і як пройшла святкова літургія у нашій розповіді

Під час служби Божої в храмі було близько 20 віруючих. Вони дотримуючись карантинних заходів, приєднувалися голосовим супроводом до піснеспівів церковного хору. А вся святкова літургія супроводжувалась співом під проводом священика. Після святкової молебні настоятель храму отець Василь розповів вірянам про значимість свята і про їх назви і розпочав він свою розповідь такими словами:

—14 серпня Православна Церква відзначає відразу три значущих події духовної історії: Винесення животворчого Хреста Господнього, Перший Спас, або - Святкування Всемилостивому Спасу і Пресвятій Богородиці, та пам’ять старозавітних мучеників за віру - Маккавеїв.

Почнемо з останнього - адже саме від імені цих мучеників, а зовсім не від маку, який освячується, і походить одна з найбільш розповсюджених назв цього дня.

Відео дня

Маккавеї - відомий своїм благочестям давній юдейській рід. Коли в Ізраїлі вже вкотре запанували язичницькі звичаї, вони своєю кров’ю довели відданість монотеїзму - вшануванню Єдиного Бога..

Інша складова дня 14 серпня дає відповідь, чому цей день зветься Першим Спасом.

Саме цього дня в далекому 1164 році відбулися дві битви - греків з сарацинами та русичів з язичниками - волзькими болгарами. В обох битвах перемогу здобули війська християн, а після бою і в стані греків, і в стані русичів воїни спостерігали дивне знамення від образів Спасителя і Богородиці, сяйво від яких осіняло війська.

З’ясувавши, що це трапилось в один день, грецький та руський правителі встановили свято на згадку про цю подію.

І, нарешті, головна подія цього дня - Винесення чесних древ Животворчого Хреста Господнього. Походить це свято з Візантії. Зазвичай у серпні траплялось у народі багато хвороб, тож візантійці, з пошаною зберігаючи в себе визначну святиню, утвердили звичай цього дня виносити Чесний Хрест Господній, осіняти ним вулиці Константинополя та молитися Богові про дарування зцілення і відвертання хвороб. По щирих молитвах віруючих Господь через Свою святиню багато разів зупиняв епідемії. Тому цього дня в усіх православних храмах священики виносять з вівтаря напрестольний Хрест і служать водосвятний молебень, просячи в Бога милості, здоров’я і благословення для нашого народу.

Після розповіді отця Василя про свято, віруючі, які були в церкві, вийшли на подвір’я храму і разом прихожанами, які чекали освячення квітів і фруктів на дворі утворили коло. Настоятель храму провів ще одну молебень перед освяченням і освятив воду тим віруючим які прийшли до храму з набраною водою. Потім освятив кошики з маковими пиріжками, хлібну здобу, дари природи у вигляді фруктів та квіти.

По завершенні процедури освячення ми запитали священика, що символізує сьогоднішнє освячення

— Сьогодні освячуємо врожай нових плодів - фрукти, зілля, мед, — каже отець Василь. — Отож освятімо не лише Божі дарунки нового врожаю, а й передусім - власні тіла і душі, вірно поєднуючи зовнішнє та внутрішнє. А знаряддям для цього нехай стануть достойне несення свого Хреста, твердість у збереженні віри та постійна пам’ять про Образ нашого Спасителя, який повинен завжди жити в кожному серці.

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.