Фоторепортаж
Історія колядування
З давнини саме сьомого січня по хатах ходили парубки і «замітали» за тамтешню дівчину. За правило було приходити один до одного в гості, щоправда, до обіду намагалися не відвідувати сусідів, особливо це стосувалося жіночої статі. Якщо жінка чи дівчина першою заходила в хату, то неодмінно «приносила лихо», а тому, запримітивши «небажаних гостей», примикали двері. Коли ж оселю до обіду відвідував хлопець або чоловік, то його намагалися почастувати. Відтак по полудню старші люди збиралися в гурти, а молодь збиралась ватагою і вирушала колядувати.
Одному з них надавали роль міхоноші, іншими словами — кози або ж пастуха. Такого колядувальника одягали у вивернутий назовні кожух, надягали солом'яні роги і вішали невеликий дзвіночок на шию. Ватаги ходили з двору до двору і питали дозволу колядувати. Під час колядування колядники хвалили господаря, господиню, їх дітей і бажали, щоб хата була багатою, «щоб і в полі буйно, і в оборі плідно, на пасіці рійно».
Регіональні відмінності колядування
На Покутті діти йдуть колядувати вже на Святий вечір (6 січня); на Слобожанщині та Гуцульщині — у перший день Різдва (7 січня), після того, як у церкві закінчиться Богослужіння; на Західному Поділлі — зранку на другий день свят.
У деяких місцевостях України, крім хлопчачих, були й дівочі ватаги. Вважалося, що чим більше колядників одвідає оселю, тим щедрішим буде для родини рік. Віншувальників намагалися відповідно ощедрити. Отримані продукти і гроші молодь віддавала на «великі вечорниці», які справляли 8 січня. Це були суто молодіжні розваги.
Різниця між колядками та щедрівками і засівалками
Різниця між колядками та щедрівками і засівалками суттєва. Колядки виконують на Різдво – 6-7 січня, щедрують - напередодні старого Нового року, 13 січня, а засівають вже в перший день Нового року (старого Нового року), тобто 14 січня.
В колядках прославляють народження Христа, а щедрівками бажають добробуту родині, багатого урожаю і т. ін. Засівалки за змістом схожі на щедрівки, однак їх співають вранці 14 січня. Якщо у щедрівках є постійне повторення слів про «добрий вечір» або «щедрий вечір», то в схожих за змістом та побажаннями засівалках повторюється «Сію-вію, посіваю» та подібні слова, адже саме вранці на Новий рік традиційно хлопці засівають зерном хати сусідів та родичів, приспівуючи відповідні обрядові пісні.
Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.
№ 16 від 18 квітня 2024
Читати номер