Козятинські пам’ятники історичним постатям

• Є у Козятині двійко пам’ятників діячам різних епох, встановлені у різну добу: один — ще за Радянського Союзу, інший — після того, як Україна стала незалежною.
• На відкриття одного з них приїжджав Віктор Янукович.
• Що це за монументи і як їх живі прототипи пов’язані з нашим містом — дізнаєтесь у нашій публікації.

Цього разу героїв нашої статті знову двоє. Вони живуть у різних кінцях міста. Один — біля училища, інший — у самісінькому центрі Козятина. Певно, ви вже здогадалися, про які саме монументи йтиме мова. Розпочнемо з того, що біля училища.

Його ім’я носив навчальний заклад

На території Міжрегіонального вищого професійно-технічного училища залізничного транспорту розташовано кілька пам’ятників. Та зараз у нашому полі зору лише один. Це — погруддя на гранітному постаменті. Воно стоїть просто навпроти центрального входу до училища.

Бюст зображає чоловіка у військовому кітелі з численними нагородами на грудях. Цей бронзовий пам’ятник встановлений на честь Івана Бойка. Він з’явився у нашому місті у 1977 році. Це — монумент Київського художнього фонду. Чиїх саме рук творіння — достеменно невідомо.

До речі, Бойка увіковічнили не лише за допомогою пам’ятника. У часи СРСР його ім’я носило наше училище. Тоді це було Залізничне технічне училище № 5 імені двічі Героя Радянського Союзу Івана Бойка. Пізніше воно стало ПТУ-17, а зараз — МВПУЗТ.

Хто такий Бойко?

Іван Бойко — наш земляк. Ні, родом він не з Козятинщини, він народився у селі Жорнищі, що неподалік від міста Іллінці. Швидше за все, його ім’я більш відоме серед козятинчан старшого покоління. Адже Іван Бойко — учасник Другої світової війни. І саме це пов’язує його з нашим містом.

Наприкінці 1943 року 64-та гвардійська танкова бригада увірвалася у Козятин, який на той момент перебував під окупацією німців, і витіснила гітлерівців за межі міста. В історичній літературі ця подія називається Житомирсько-Бердичівська наступальна операція. Іван Бойко командував 64-ою гвардійською танковою бригадою, яка звільняла наше місто.

Вже після війни Бойку дали звання Героя Радянського Союзу за визволення Козятина. А у 1967 році його долучили до лав почесних громадян міста.

Пам’ятник, який відкрив Янукович

Наступний герой нашої публікації стоїть на вулиці Героїв Майдану. Праворуч від нього верба, що похилила додолу своє гілля. Попереду — невеликий сквер із кількома лавками.

Монумент у кілька метрів заввишки зображає чоловіка в окулярах з похиленою головою. З плеча звисає пальто. Права рука, стиснута в кулак, біля серця, ліва опирається на книги. На їх корінцях напис «М.С. Грушевський Історія України-Руси». Це — пам’ятник Михайлу Грушевському. Він виготовлений із граніту, який видобули в Жежелеві.

Монумент — творіння рук відомого скульптора і народного художника Валентина Зноби. Його роботи можна побачити не лише в Україні, а й за кордоном. До речі, коли цьогоріч у рамках святкування Дня міста проводили вікторину у міському сквері, одне з питань, яке прозвучало, стосувалося саме автора пам’ятника Михайлу Грушевському. На жаль, ніхто з присутніх не зміг дати на нього відповідь.

Урочисте відкриття монументу відбулося у жовтні 2004 року. На цей захід приїхав Віктор Янукович. На той момент він був Прем’єр-міністром України. Того дня були посилені заходи безпеки — мешканців навколишніх будинків суворо попередили, щоб не підходили до вікон і балконів. Дощило, на відкриття зібрали учнів міських шкіл і їм довелося мокнути під дощем, поки не закінчиться уся процесія.

Грушевський і Козятинщина

Навряд чи в Україні знайдеться бодай одна людина, яка ніколи не чула прізвище Грушевського і не знає, як він виглядає. Бо ви точно бачили його зображення на 50-гривневій купюрі.

Михайло Грушевський був істориком і політичним діячем. Після Російської революції 1917 року, в результаті якої розпалася Російська імперія, на теренах України утворилася Українська народна республіка. Нею керувала Центральна рада, головою якої був Михайло Грушевський. Та його пам’ятник відкрили у Козятині не тому, що він очолював Центральну раду. Причина зовсім інша — життєвий шлях Михайла Грушевського тісно пов’язаний із Козятинщиною.

У сусідній до нас Сестринівці проживали його бабуся з дідусем по маминій лінії. Дідусь Захарій служив у місцевій церкві і жив поряд зі святинею. А Михайло Грушевський частенько приїздив до дідуся Захара і бабусі Ганни на гостини, навіть у дорослому віці. У Козятин відомий історик теж не раз навідувався. Доказом цього є записи у його щоденнику. Щоправда, відзивався про наше місто він не дуже позитивно. У своїх записах Грушевський висловлював думку, що розбудова Козятина стала причиною занепаду Сестринівки. Мовляв, поки через Козятин не проклали залізницю, у Сестринівці вирувало життя, а після все змінилося.

Читайте також:

Козятинські пам'ятники-камені

Козятинські пам'ятники-паровози

Пам'ятники Козятина. Частина 1. Пам'ятник-кочівник

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.