Козятинський музей історії міста поповнився новою книгою — «З берегів тихоплинної Мурафи»

Видання присвячене життю і творчості члена Національної спілки журналістів України, лауреата обласних журналістських премій імені Олександра Гетьмана і Костянтина Гришина, якому 8 червня 2010 р. минуло 10 років з дня смерті, а 10 жовтня наступного року виповнилося б 70 років від дня народження.
До книги увійшли твори неопублікованої при житті збірки «Вавілон на Мурафі», яку підготував автор у 2009 році. Вона має декілька розділів : основний «Десь там далеко в пам’яті моїй», розділ «Я мріяв стати поетом…», які охоплюють творчі надбання журналіста, вибрані публікації із друкованого спадку, главу «Майстер пера неспокійної професії», куди ввійшли спогади колег по перу, друзів, в тому числі і з м. Козятина, матеріали відомого письменника, заслуженого працівника культури України Михайла Каменюка, професора Вінницького державного педагогічного університету Бориса Хоменка, правозахисника, кореспондента радіо «Свобода» по Вінницькому регіону Валерія Лазаренка. Й два останні розділи «Поетичне слово про земляків про Василя Страшного» та «Життєпис у світлинах», що доповнюють книгу фотоілюстраціями й віршами тих, хто знав журналіста.
— Особливу увагу хочеться приділити тим людям, завдяки яким ця збірка побачила світ - це письменнику і краєзнавцю, члену Національних спілок журналістів і краєзнавців України, лауреату Вінницької обласної літературно-мистецької премії імені М. Трублаїні, обласної журналістської премії «Золоте перо», Подільської літературно-мистецької «Кришталева вишня» та літературної премії ім. В. Забаштанського - Володимиру Горлею, який був другом Василя Страшного і побратимом, взяв на себе колосальну працю упорядкування матеріалів і організацію видання. Значну частину праці виконала головний редактор книги поетеса і журналістка Надія Постемська, мешканка на даний час Ірландії. Вдячний друг родині Василя Івановича- дружині Ользі Миколаївні, синові Богдану, дочці Оксані, внучці Дарині за надані матеріали для книги, а також посадовцям і бізнесменам-землякам, зокрема голові Тарасівської сільської ради Анатолію Козаченко та голові Станіславчицької об’єднаної територіальної громади Володимиру Перепичаю. Над книгою також працювала редакційна рада у складі Сергія Гальчака, Василя Паламарчука, Лідії Юхнович. Тетяни Андрущак, Ольги Горлей, Лесі Шульган, Ганни Мартиняк, також над книгою працювали Жанна Козаченко, Оксана Ногова, Василь Мартиняк, Віка Гамарник, а відповідальним за випуск був Олексій Гамарник, — йдеться в повідомленні
В даній книзі також опубліковані спогади про майстра пера Василя Страшного козятинчан – журналістів, поетів і просто знайомих, з якими він спілкувався, товаришував, співпрацював - члена спілок письменників та журналістів України, лауреат всеукраїнських премій «Золоте перо » і Михайла Коцюбинського, заступника редактора газети «Вісник Козятинщини» Петра Зарицького; члена Національної спілки журналістів , громадського діяча, старшого викладача Вінницького педуніверситету Богдана Сиваківського й під авторством директора музею історії міста Лілії Макаревич.
— Музейні працівники вдячні журналісту та поету Козятинщини Петру Зарицькому, за передане дане видання до фондів музею та до центральної районної бібліотеки.Також щиро дякуємо Наталії Гуменюк з онуком Максимом за передану книгу Василя Страшного до фондів музею та Людмилі Скляровій за всі 3 збірки, дві з яких мають автографи автора, — пишуть на сайті

Хронологічні віхи життя відомої в місті людині, якій присвячена ця книга.
10 жовтня 1951 р.- народився на хуторі Мельники, поблизу с. Тарасівки на Жмеринщині.
1959 р.- пішов до сільської Тарасівської школи і у 6 рочків написав перший вірш, присвячений мамі, який був надрукований в районній газеті,
а в 6-му класі хлопець залишився напівсиротою без матусиної опіки.
1969- 1973 рр.- студент Вінницького державного педагогічного інституту.
1971 р.- підготував до друку першу збірку поезій «Сірі вишні», яка так і не була опублікована.
1973 р.- служба в армії, гвардії рядовий , кореспондент газети військової частини.
1974-1979рр.- кореспондент, завідувач відділом сільського господарства, заступник редактора Жмеринської районної газети «Нові горизонти».
1979 р. – власний кореспондент обласної газети «Вінницька правда».
1985 р.- прийнято до Національної спілки журналістів України.
1986. -проживав у м. Теребовля на Тернопільщині, кореспондент місцеві газети.
1986-1987 рр.- очолював Ніжинський художньо- оформлювальний комбінат.
1987р.- переїхав до Козятина ,власний кореспондент обласної газети «Вінниччина».
2000-2001рр.- нагороджений за сумлінну працю в журналістиці та вагомий внесок в розвиток української журналістики Почесною Грамотою та Почесною Грамотою Національної спілки журналістів України.
2002 р. – перша збірка публіцистики «Ранений птах болю не чує», за яку присвоєно звання «Лауреата обласної журналістської премії імені Олександра Гетьмана ».
2004 р. – вихід другої книги публіцистики « Якби мої бабуся встали», », за яку у 2006 р. присвоєно звання «Лауреата обласної журналістської премії імені Костянтина Гришина».
2006 р.- вийшла збірка поезії «Іду по осені».
2009 р. – підготував до друку четверту книгу «Вавілон на Мурафі» , якій не судилося побачити світ при житті.
2010 р. – на 58-му році життя перестало битися серце Василя Івановича Страшного. Похований у с. Козятині.

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.