Козятину виповнюється 143 роки

— Наше місто Козятин має значно довшу історію, ніж та дата, яку ми сьогодні відзначаємо, — констатує Лілія Павлівна. — За версією польського словника географічного позаминулого століття, Козятин з’явився зовсім нещодавно, а до цього він мав давню назву Гуйва. Так само, як і річка. І недалеко від села Козятин ми маємо давнє поселення. У нашому музеї є його макет. Тут проживали люди, судячи з археологічних знахідок, 4 тисячоліття тому. І цьому є підтвердження — кераміка, яка також знаходиться у нашому музеї. Це білогрудівська культура, яка причетна до 2-го - 1-го тисячоліття до нової ери. Та ще два наших тисячоліття, то виходить 4 тисячоліття. А місто Козятин з’явилось після визвольних війн під проводом Богдана Хмельницького під новою назвою “Козятин”.

Перші карти, які ми маємо більш повними, нам допоміг виявити Володимир Антонович. Він народився у Махнівці. На його мапі археологічних знахідок на Козятинщині можна побачити давні поселення — Трипільські, Черняхівські, Білогрудівські, які мають відношення до нашого міста.

За словами краєзнавиці, з приводу назви нашого населеного пункту є багато версій, які існують в засобах масової інформації та книгах. Але найбільш правдоподібною здається гіпотеза нашого краєзнавця Павла Мельника. У його книзі “На споконвічних перехрестях” він зазначає, що назва “Козятин” походить від словосполучень коз- козак (вільна людина), яти- н (володіння). Тобто козацьке володіння. Тим паче, що на території Козятинщини знаходять старі козацькі люльки. Приблизно десь 300-400 років тому, ймовірно, тут були козаки.

Є ще одна легенда, яка збереглася до нашого часу. У Волинській області є ще один Козятин. Невеличке поселення сьогодні. Воно, як бригадне село — дуже маленьке. Ймовірно, це були переселенці козацьких родин, яких переселяли на лівий берег Дніпра насильно. І вони, можливо, зупинилися на цій нейтральній зоні серед боліт, де їх ніхто не чіпав. І заснували новий Козятин. Це теж одна з гіпотез.

Є ще версія з приводу того, що “Козятин” — козачий тин. У музеї зберігається картина (через декілька місяців ми відкриємо нову експозиційну залу, де вона буде представлена), на якій написано старослов’янскими літерами “Коли доїдеш до тина, то доберешся до місця”.

І один наш почесний громадянин Олександр Бойко, який більше 60 років прожив у нашому місті, розповідав мені особисто, що в Житомирському музеї до війни зберігався макет, такий, як у нас Гуйва. Там було зображено перехрестя доріг, їхали воли і стояв курінь. Біля нього сиділи козаки і варили якусь їжу. Поблизу був паркан. Один з наших козятинських художників Степан Пасічник намалював таку картину. Саме вона й буде представлена в новій експозиційній залі.

Найдавніша карта нашого краю створена французьким інженером Гійомом Левассер де Бопланом.

На ній з населених пунктів на початок 17 століття є тільки Махаринці, Бердичів і Білопілля. Козятина й інших міст нема. Після Руїни тут з’явився Козятин. Тобто тоді навіть Гуйви не було. Вона була зруйнована або набігами татар, або після повстання під приводом Богдана Хмельницького.

Цікаві факти з історії Козятина

(за матеріалами музею історії міста)

1. У ХХ ст. під назвою “Козятин” морями й океанами ходили п’ять кораблів різноманітного призначення.

2. 7 липня (за старим стилем) 1874 року волосне селище клопотаннями місцевого поміщика Мар’яна Васютинського було віднесене до категорії містечок Бердичівського повіту Київської губернії. Ця дата і стала офіційним днем народження міста.

3. З 1888 по 1889 роки зводиться на станції Козятин один із кращих вокзалів усієї на той час царської колійної мережі за проектом Валерія Куликівського (1835-1910) під керуванням інженера, в майбутньому українського архітектора Олександра Кобєлєва (1860-1942). Пасажирський вокзал було віднесено у 1987 році до пам’яток архітектури кінця ХІХ століття.

4. У Козятині, на помісті поміщика Мар’яна Васютинського, доживав останні свої роки польсько-український поет, композитор та торбаніст, співець козаччини, котрий популяризував український фольклор та музику — Тимко Падура (1801-1871), автор відомої української пісні “Гей, соколи”.

5. У місті в родині фельдшера залізничної лікарні народився український кінорежисер, лауреат державної премії ім. О. Довженка постановник комедії “За двома зайцями” та багатьох інших фільмів Віктор Іванов (1909-1981). У 2007 році на будинку, де народився режисер, під час відзначення Дня міста було відкрито меморіальную дошку.

6. На вокзалі Козятина в грудні 1918 року після відлучення від влади перебував гетьман України Павло Скоропадський (1873-1945). Він зазначив у своїх спогадах, що йому тут почистили кишені, витягнули паспорт, годинник, револьвер і 3000 карбованців зарплатні під час намагань дістатися у переповнений вагон на Київ.

7. Головний отаман військ Української Народної Республіки Симон Петлюра (1889-1926) 11 грудня 1918 року перебував на переговорах у Козятині з делегацією вищого німецького командування і підписав домовленість про негайну евакуацію кайзерівських військ з території УНР. Про це свідчить світлина, де отаман сфотографований з учнями місцевої школи на території продпункту біля вокзалу, де громада Козятина вручила йому білого коня.

8. 25 серпня у 1895 році була відкрита і урочисто освячена, побудована на кошти залізничників, дерев’яна церква Вознесіння Господнього (на місці хірургічного відділення відділкової лікарні) за проектом автора проекту вокзалу архітектора Валерія Куликівського.

9. На Козятинському вокзалі до ремонтних робіт знімали у травні 2008 року кінофільм “Смерш-2”.

10. Станцію Козятин відвідав 16 жовтня 1909 року, подорожуючи з родиною на відпочинок у Лівадію, імператор Микола ІІ.

11. У 1911-1918 роках в неоготичному стилі із червоної цегли на кошти поміщика Мар’яна Васютинського побудовано костел, котрий був зруйнований місцевою владою у 1936-1937 роках. Неподалік від того місця у 1990 році закладено фундамент під новий костел Матері Божої Доброї Ради УРКЦ, який відкрили у 1999 році.

12. У 2012 році встановлено пам’ятник — Братська могила жертвам фашизму 1942 року в районі Талимонівки.

13. Одне з найдавніших залізничних підприємств Козятина — локомотивне депо станції Козятин. Здане в експлуатацію 15 жовтня у 1871 році. У мурованих приміщеннях розміщалося 17 паровозів, а в дерев’яних — 10. Уже через 9 років депо мало 640 паровозів, а в 1898 році — 836, з яких 7 були швидкохідними, 147 —  вантажно-пасажирськими, 631 — вантажними, 41 — маневровими.

14. Улюблене місце відпочинку козятинчан стадіон “Локомотив”, в народі “Водокачка”. У 1960-х роках було проведено основні роботи по впорядкуванню.

15. У 1927 році розпочав працювати Козятинський кооптах, сьогодні ПАТ “Козятинський м’ясокомбінат” — одне з найпотужніших підприємств на теренах Європи.

16. У 1947 році розпочала функціонувати Козятинська швейна фабрика, що розмістилася в приміщенні пивного заводу. А завод був відкритий у 1884 році і належав місцевому поміщику В’ячеславу Поляку і на початку ХХ століття носив назву “Козятин”.

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.