Куди не ходить громадський транспорт. Історичний район Козятина Інтендантське містечко

Варто зазначити, що до 1926 року у Козятині не існувало окремо сільської та селищної рад. Про це Вільчинська пише у своїй книзі «Наша історія». Діяла лише сільська рада. Проте при ній був створений відділ місцевого господарювання, де вирішувалися питання, пов’язані з містечковою частиною. І лише у 1926 році створили поселищну раду.

Саме Інтендантське містечко згадується в історичних джерелах також дещо раніше. У «Розгорнутій довідці про статистико-економічний стан районів станом на 1924 рік», яку ми знайшли у вищезгаданій книзі, вказано, що в Інтендантському містечку був засипний пункт на 20 тисяч пудів.

Що означає назва?

Спершу варто розібратися із тим, що таке інтендант. Згідно із Словником Української мови за 1973 рік, слово «інтендант» означає «той, хто завідує військовим господарством, займається постачанням армії».

У польовій армії Російської імперії у ХХ столітті існувала посада інтенданта. Це був військовий, що відповідав за забезпечення війська фінансами, продовольством, речами, медичною допомогою.

Посада інтенданта була і у військових силах СРСР до 1955 року.

Тобто, Інтендантське містечко — щось на кшталт військового містечка.

Поява на теренах Козятина цього містечка — цілком природне явище. Адже з початку заснування наше місто мало важливе значення для військової сфери, тому що тут проходили залізничні шляхи у всі куточки Російської імперії.

«При проектуванні містечка перший план-карта передбачав досить значну територію, яка відводилася під військові склади, «Інтендантське містечко», казарми для військ, охорони, під’їзні шляхи та розміщення інших комунікацій для швидкого реагування, особливо в часи ведення військових дій», — пише історик Зоя Вільчинська в одній зі своїх статей.

План міста, до речі, розробляв військовий.

Де воно було?

У праці дослідниці історії в розділі «Додатки» є карти Козятинщини різних років. На мапах початку ХХ століття та 20–30 років минулого століття нанесено Інтендантське містечко.

Уважно розглянувши карту, можна зрозуміти, що розташовувалося воно у районі вулиці Довженка вздовж залізниці, що веде до селища міського типу Залізничне, відомого також як Козятин — ІІ. Очевидно, колись це була обгороджена зона, що тягнулася до переїзду на село Козятин.

►Google карта. Виділене місце — Інтендантське містечко

Сьогодні там розташована військова частина. А ще — деякі підприємства.

До колишнього «Інтендантського містечка» не ходить жоден з міських маршрутних автобусів. Дістатися туди можна хіба що пішки або автобусом, що прямує до навколишніх сіл, наприклад, до Непедівки.

►Аерозйомка Google. Військова частина в Інтендантському містечку

До чого тут Бердичів?

Цікаво, що такий самий мікрорайон був колись і в Бердичеві, центрі повіту, до якого входив Козятин до адміністративно-територіальної реформи 1923–1925 років. Вхід до Інтендантського містечка був на розі вулиць Здоров’я та Садової. Зайти туди можна було лише через контрольно-пропускний пункт.

►Контрольно-пропускний пункт до Інтендантського містечка у Бердичеві, фото 1945 року. Джерело Мій Бердичів

►Точка на карті — місце, де був вхід до Інтендантського містечка у Бердичеві

Як йдеться на інформаційному порталі «Наш Бердичів», у 1920 році в ході бою за місто під час Російсько-Польської війни в районі Інтендантського містечка вибухнули артилерійські склади. Розташовувалися вони на вулиці Короленка.

Сьогодні в районі Інтендантського містечка розташовуються різні підприємства.

Читайте також:

Де штучно створювалися “шанхаївські” райони
Біла Казарма: історія і сьогодення
Подорож історичними стежками вулиць Козятина або народні назви куточків і вулиць Козятина