Львів’яни привезли театр до Козятина

Вистава «І сміх, і гріх». Гробар (ліворуч) сперечається з сільським головою (у центрі) та лікарем (праворуч) про меморіал

 Львівський академічний музично-драматичний театр імені Юрія Дрогобича приїжджає у Козятин не вперше. Раніше показували такі вистави, як «Здрастуйте, я ваша тітонька», «Дуже проста історія» і «Кайдашева сім’я». А у п’ятницю, 19 квітня, актори театру зіграли три вистави: казку «Котигорошко» Анатолія Шияна, переробку твору Михайла Коцюбинського «Дорогою ціною» та сучасну п’єсу Мирона Лисака «І сміх, і гріх».

Від останньої глядачі були в захваті. Те, що відбувалося на сцені, змушувало то сміятися, то плакати.

► Мама розповідає Котигорошку, що Оленку вкрав Змій

— Дивовижна вистава. Емоційна. Зачепило те, що, у цій постановці є багато таких ситуацій, які зараз відбуваються в нашій країні. Не дарма вистава називається «І сміх, і гріх», — ділиться враженнями Олена, яка завжди відвідує постановки Львівського театру.

► Вистава «Дорогою ціною». Остапа підстрелили турки

У виставі актори показали суперечку навколо пам’ятника визволителям, який хотів поставити у селі місцевий депутат. Його зіграв актор Володимир Левицький. Він розповів деякі подробиці вистави:

— Цього депутата звати Михайло Гаврилов, — розповідає Володимир Левицький. —

► Вистава «Котигорошко». Сестри Змія підкрадаються до Оленки й її брата

У селі його всі кличуть «Папусіком»: він зібраний, організований, вертлявий, попри все ще й боягуз. Він хоче поставити пам’ятник ніби-то визволителям, а насправді це — два капітани НКВС, які в селі розстрілювали людей. Він іде на різні хитрощі, щоб це організувати і навіть наймає журналістів, щоб зняли про це сюжет «без зайвих думок в ефірі». Йому протистоїть головний герой вистави — місцевий гробар. Він старший чоловік і пам’ятає минуле. Саме гробар розповідає людям правду про тих «визволителів».

Актор Володимир розповів трохи і про себе. Він є музикантом і педагогом за освітою, а до театру потрапив випадково. Пішов у трупу Львівського театру за порадою матері. А пробитися у акторський колектив допомогло Володимиру те, що він підпрацьовував церковним диригентом. Адже для постановки «Тіні незабутих предків» потрібен був священик.

► Вистава «Котигорошко». Поява Водяного

Паралельно ставилася ще й казка. Володимиру Левицькому запропонували взяти участь і в ній. Каже, було дуже важко. Ліз зі шкіри, щоб показати найкращий результат. І це спрацювало — його перевели в акторський склад.

Наостанок він розказав, що суть вистави «І сміх, і гріх» — показати приклад того, що відбувається, коли люди не знають минулого і не цікавляться ним.

► Вистава «І сміх, і гріх». Гробар (ліворуч) сперечається з сільським головою (у центрі) та лікарем (праворуч) про меморіал

► Вистава «І сміх, і гріх». Комісія приїхала відстоювати пам’ятник

Театру майже 80

У грудні цього року Львівський академічний музично-драматичний театр святкуватиме вісімдесятий ювілей. У колективі 160 осіб. Є і свій оркестр, і балет. Актори часом гастролюють і за кордоном. Возили до Сполучених Штатів «Марію» за твором Уласа Самчука про Голодомор 1932-1933 років. Тоді відвідали найбільші міста. Серед них Детройт, Клівленд, Чикаго та Нью-Йорк. Їздили до Латвії, Литви, Польщі. Були в Трабзоні (Туреччина) на фестивалі.

►Вистава «Дорогою ціною». Соломія дає туркам хабар, щоб вони не відвозили Остапа назад

►Вистава «Дорогою ціною». Соломія просить Остапа взяти її з собою

— Десь п’ять-шість років тому ми були в Козятині, — каже Микола Гнатенко, художній керівник. — Ми завжди з приємністю згадуємо козятинського глядача. Дуже добрий і щирий, завжди гарно приймає, особливо дорослі вистави. Місто змінилося. Так, як і змінився будинок культури. Коли ми востаннє були тут, то було руїни. А зараз це просто шикарний зал. Є сцена, є де працювати. Дай Боже, щоб ми приїхали через пів року чи через рік, і ще були на краще зміни.

Олена Удвуд

Підпис під фото: Вистава «І сміх, і гріх». Гробар (ліворуч) сперечається з сільським головою (у центрі) та лікарем (праворуч) про меморіал

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.