Людмила Базелюк: «Прийшла на шоу розповісти свою історію»

Людмила зі своїм наставником та учасниками категорії «30+»

У ексклюзивному інтерв’ю газеті «RIA» Людмила розповіла подробиці її перебування на шоу, а також поділилася своїми переживаннями стосовно виступів. Каже, що приємно вражена увагою земляків, які неначе чекали її виходу на велику сцену. 

— Розкажіть, будь ласка, трішки про себе. Де навчалися? Де працювали? — запитали ми у Людмили Базелюк.

 — Народилася я в Дубових Махаринцях, навчалася в рідному селі у школі. Середню освіту отримала в сусідньому — Журбинцях. Далі я вступала до педагогічного університету на фізико-математичний факультет, але не вступила. Два роки працювала піонервожатою у блажіївській школі. Потім пішла вчитися в тульчинське училище культури. За спеціальністю я керівник академічного хору. Працювала в селі Дубові Махаринці вчителем музики в школі і паралельно художнім керівником в будинку культури. А звідти пішла в педагогічний університет у Вінниці.

— У вас співоча родина?

— Так. Співає мама, співають брати. Племінниця закінчує університет культури і співає у відомому ансамблі «Кралиця». Працює в університеті культури на кафедрі фольклорного мистецтва. 

— Ви брали участь у пісенних конкурсах?

— Ні. Єдине, коли працювала в будинку культури, до нас приїхав ансамбль «Щедрик» з Вінниці. І мене послухав їхній керівник. Так я потрапила до педуніверситету. Сім років після школи я пішла вчитися на стаціонар. Мене взяли, щоб я співала. Але склалося так, що не співала, вийшла заміж, народила дитину…

— У вас одна донечка?

— Так, Катерина. Вже 21 рік. Вона навчається в київському торгово-економічному університеті і працює в «Макдональдс».

►На відбірковому кастингу вокального шоу «Х-Фактор» 

— Як вона відреагувала на ваше бажання взяти участь в Х-Факторі?

— Це вона мене туди і відправила. Я не планувала, але мріяла.Так Господь дав, що я пішла працювати до Олі Полякової. І її процвітання, зростання, розвиток таланту — це все було на моїх очах. Дивилася і трішки шкодувала. Адже могла також це все мати. Тому що були дуже великі перспективи — чотири октави діапазону. І я співала так, що аж стіни тріскотали. Це все було, коли я навчалась. І жаль, що тоді не використала свій шанс. Але, напевно, мало мріяла. Де б я в яких компанія не була, то завжди співала. І мої знайомі, друзі не раз відправляли чи на «Х-Фактор», чи на «Україна має таланти» чи на «Голос країни», чи на караоке. А я дуже боялася зробити цей крок. Був страх. Хоч і вчилася, але я не можу сказати, що навчилася. Було мало досвіду і мене завжди це стримувало. Боялась осоромитися.

• Козятинчанка Людмила Базелюк на шоу Х-фактор підкорила журі
   

— А як зараз? Не боїтеся прямих ефірів? 

— Дуже боюся. Мої друзі, які мене знають близько, коли чують, то кажуть, що навіть половини нема того, на що я здатна в піснях. А все через хвилювання і через брак досвіду на сцені. Всі мої ноти верхні вже пропали. І перед кожним виступом дуже нервую. Раніше на цей проект йшли такі як я, прості різноробочі люди — медсестри, сантехніки. А зараз туди йдуть артисти. Наприклад, Евеліна, виграла «Голос діти». Колдун з Білорусії взагалі зі своїм братом стадіони збирає. Всі суперники дуже талановиті, достойні, співочі, молоді.

— Розкажіть, будь ласка, про свої музичні вподобання.

— Мені прикро, коли я дивлюсь на різні шоу, і дуже багато молоді співають зарубіжні пісні. І багато людей, які це дивляться, не розуміють ні жанру пісні, ні слів, ні стилю. А я люблю україномовні пісні. І Матвієнко, і Білозір, І Бучинську, і Бужинську. Мені це все дуже близьке.Також до вподоби класична музика, російська попса. Обожнюю Ваєнгу. Розумієте, не люблю середини. Люблю, щоб щипало за душу (лірична композиція), або за ноги (танцювальна), щоб не можна всидіти. У пісні має бути текст, має бути зміст, має бути слово. 

• Козятинчанка Людмила Базелюк пройшла перший етап тренувального табору шоу «Х-фактор»
• Людмила Базелюк з піснею «Ой, смереко». Відео
   

— Коли ви дізналися, що вашим наставником буде Оля Полякова, як ви відреагували? Стало легше, чи навпаки, важче?

— Я коли йшла на прослуховування то, чесно кажучи, мабуть до кінця не усвідомлювала, що роблю. Це було спонтанно. І пісню «Доня» я вивчила за два дні. Це моя історія — я і мільйони таких жінок-заробітчанок працюють і кидають дітей. Не думала, що так далеко пройду. Знала, що одним і з членів журі буде Оля. І коли мене залишили, то припускала, що їй не дадуть мою категорію, щоб люди менше балакали. Я чомусь думала, що буде Данилко. Але оголосили Олю. Спочатку трішки злякалась. 

— Чому? Ви з нею стільки років знайомі?

— Я дуже не люблю, коли мені не вірять і я не можу нічого довести. От люди балакають: «А, як Оля Полякова, то вона й пройде!» Те, що вона не домовлялася за мене — то це однозначно. Я рада, що вона буде моїм тренером. По-перше, вона талановита, як співачка і як вчитель. Емоційна і так може сказати, що зразу доходить. Йде напряму. Я її чую і завжди розумію Олю.

— Скільки ви років працюєте в неї і як зараз ви поєднуєте роботу няні з виступами та зйомками на шоу?

— Близько 15 років. Поки поєдную. Немає прямих ефірів. А з наступного тижня це вже все. Я йду. Всі на ногах, як це буде. На мені велике навантаження. Бо відповідаєш за дітей. Оля дуже завантажена зйомками, концертами. 

— Вас підтримують ваші односельчани, земляки? 

— Я безмежно щаслива. Ніколи не думала, що за мене стільки людей буде хвилюватися. Найцікавіше, що люди так реагують, наче вони цього чекали від мене. Такі телефонують, які вже давно виїхали з села. Мені це так приємно. Козятин, Дубові Махаринці, Блажіївка, Журбинці, Зозулинці, Самгородок, Вінниця — наш куток.

— Можливо, у вас будуть побажання людям, які так як ви — мріють, але не можуть зробити крок?

— Треба переборювати свій страх. Якщо ти хочеш, щоб тобі повірили — повір в себе сама. Любіть себе і цінуйте. Хочу сказати, що всі наші майбутні невдачі і вдачі йдуть з дитинства. У тому середовищі, в якому виховувалася я, не могли виховати людину, яка себе любить. У мене прекрасні батьки, які мене любили і люблять. Але ніхто мені не казав, що ти моя доця, ти в мене найкраща, найгарніша і так далі. І таких мільйони як я, мого покоління людей. Недолюблені в інформаційному плані. Те, що нас любили і турбувалися душевно, це так. Але нам це не озвучували і не давали віри в себе. Те ж саме було в школі. Тому мені дуже потрібна ваша підтримка. 

Голосуйте та вболівайте за свою землячку.

Наостанок нашого інтерв’ю Людмила розповіла, що на прямі ефіри їй уже пошили костюм. Підстригли, пофарбували. Тож бажаємо співачці гарних вдалих виступів та армії шанувальників!

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.