Малюнок юної козятинчанки Марії Мельник буде на всіх кавових стаканчиках заправок WOG

• Марія Мельник у свої сім років пише картини як дорослий художник, а її улюблена робота — всесвітньовідомий «Крик» Едварда Мунка.
• Нещодавно наша юна землячка виграла конкурс і тепер каву у стаканчику, прикрашеному її малюнком, можна буде купити на будь-якій заправці однієї з найбільших в Україні мереж АЗС

Марія навчається в ліцеї у першому класі. Хист до живопису у дівчинки проявився задовго того, як вона пішла в школу. Малювати Маруся почала сама у два роки. Просто шукала відео в інтернеті і таким чином вчилася.

— Я не дуже на це звертала увагу, дитина малює та й малює, — розповідає Анна, мама юної художниці. — Але коли прийшла в садочок в ясельну групу і вивісили малюнки дітей, я одразу побачила малюнок своєї дитини. І з тих пір мені не потрібно було навіть читати, де її робота, бо вона малювала вже досить конкретно. Я зрозуміла, що у неї це є, коли їй було років зо три. Знаєте, як у всіх олівці. А вона каже: «Мамо, ці олівці погано лягають». Кажу: «Добре, давай переберемо». Вона залишила всі олівці, які якісні.

Зазвичай малюнки дітей досить прості. Пам’ятаєте, як у відомому мультику про восьминіжок — «Палка, палка, огуречик — вот и вышел человечек». Але це не про роботи Марії Мельник, бо на своїх картинах вона передає об’єм, переломи ліній та емоції. У мами на роботі ціла картинна галерея — вся стіна завішана малюнками Марусі.

— Що стосується цього песика, — показує Анна одну з робіт. — У мене один із клієнтів, не знаю, хто він за професією, спитав, скільки років дитині було, коли вона це намалювала? Він сказав: «Діти таких очей не малюють. Діти не розуміють, що очі несуть в собі інформацію».

Перший заробіток

Вихователька в садочку порадила записати Марусю на гурток «Малятко» в Будинку піонерів, бо у Музичну школу таких маленьких ще не брали. Три уроки тривалістю 20 хвилин, один із них присвячений живопису. Мама каже, що Марія одразу виставила руку вперед — показала викладачеві, щоб не підходила допомагати.

— Коли вона малює, відключається від усього, нічого не чує, нічого не бачить, — продовжує Анна. — Зранку я собі можу спати у вихідні, просинаюся, навколо олівці, фломастери. Хоча б не бере ще фарби в постіль. Це в нас така домовленість. Канцтовари нас знають вже, все в нас є. Ми перейшли на рівень досить професійний. Та сама акварель у нас професійного рівня. Вона пробує, відчуває. Ми купляли професійну гуаш однієї фірми, іншої. Вона каже: «Ні, мені ці не подобаються, як вони лягають, і відтінки не такі».

Удома у Марусі — рай для справжнього художника. Цілі ящики олівців та фарб — і акварель, і гуаш, і акрил. Залишилося опанувати лише олію. Вона пробує різні техніки. Мама просто у захваті від її пейзажів, а Маруся останнім часом захопилася штрихуванням — це коли зображення створюється простим олівцем, а об’єм, тіні і тони передаються за рахунок зміни нахилу штрихів та натиску на грифель. Одна з таких робіт, де зображений песик, що біжить, теж висить на стіні у мами на роботі.

Зараз Марії допомагає розвивати талант Інга Загайкевич, викладач Дитячої школи мистецтв. Дівчинку взяли одразу до другого класу. А в ліцеї, де навчається Маруся, цієї осені вже організували її першу персональну виставку.

Але живопис — не єдине захоплення Марії. Окрім художньої школи, вона ще займається воркаутом, ходить на шахи, обожнює робити поробки, а нещодавно почала шити. Робить крихітні рюкзачки із замками і вушками для ляльок Барбі, маленькі книжечки. Словом, пробує себе у всьому. Але, звісно, найбільше душа лежить саме до малювання. До речі, хобі вже почало приносити Марусі заробіток. В інтернеті побачили її картини котика і песика, замовили, вона їх повторила і продала.

Взяли поза конкурсом

У лютому цього року Маруся вперше взяла участь у конкурсі малюнків. Треба було намалювати наш вокзал. Із цією роботою вона здобула перемогу у своїй віковій категорії.

— Прийшли ми в художню школу, кажемо, що нам вокзал треба намалювати, — розповідає Анна. — Наш викладач Інга Загайкевич була категорично проти, бо вокзал для виконання дуже складна робота. Вона каже: «Я за все своє життя малювала тільки раз вокзал і більше його малювати не хочу». Але все одно вона її направила, зробили ми цей вокзал, перемогли і пішло.

Після цього Анна подала малюнок дочки на міжнародний багатожанровий конкурс «Самоцвіти». На той момент Марусі було лише шість років, а роботи на конкурс приймали лише з семи років. Але малюнок юної козятинчанки настільки справив на організаторів враження, що вони вирішили зробити виняток з правил і прийняли його поза конкурсом і Марія отримала друге місце. Після цього Анна подала роботу на всеукраїнський конкурс «Юла», де Маруся здобула перемогу. На іншому всеукраїнському конкурсі, приуроченому до Дня Незалежності, юна козятинчанка подала пейзаж і посіла друге місце, але лише через те, що при виконанні роботи не була врахована тематика.

Зараз надходять запрошення навіть з британських та італійських конкурсів, але поки не поспішають до них долучатися і на це є свої причини. Перш за все, через те, що професійно займатися живописом Маруся почала нещодавно. По-друге, туди треба їхати.

Приємний сюрприз

Нещодавно юна козятинчанка перемогла у ще одному конкурсі, який оголосила одна з найбільших в Україні мереж автозаправних станцій. Переможців обирали шляхом голосування, яке проходило онлайн. За умовами конкурсу, три дитячих малюнки, які набрали найбільше вподобань, потраплять на кавові стаканчики, які продаватимуть у кафе і на автозаправних станціях по всій країні, а діти з батьками отримають сертифікат на триденний відпочинок в Прикарпатті.

Анна каже, що коли подавалися на цей конкурс, вона навіть не сподівалася на виграш, адже робіт було дуже багато — більше 600 дітей з різних куточків України надіслали свої малюнки. Робота Марії Мельник набрала 22 770 голосів і дівчинка стала однією з переможців.

– Для неї було дуже круто, що вона повезла батьків на відпочинок. Їй кажуть: «Батьки тебе привезли», а вона каже: «Ні, це я батьків привезла», — каже Анна. — Дуже чекає вона вже цих стаканчиків. Каже: «Це певно весь Козятин за мене проголосував». Я кажу: «Доцю, це не те що весь Козятин, це дуже багато хто проголосував». Мені писали потім з-за кордону наші співвітчизники. Спочатку питали, чи сама малювала? Я кажу так. «А чи десь займається, чи в інших конкурсах брала участь? Бо я в спілці художників Болгарії, я показала роботу і ми всією спілкою проголосували за вас».

Горнятка із зображеннями переможців конкурсу надійдуть у продаж вже 19 грудня. Тож якщо раптом опинитесь на одній із заправок WOG, купите каву і на стаканчику буде милий їжачок — знайте, це малюнок козятинчанки Марії Мельник.

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.