«Маю свій куточок, чого вік доживати у Вівсяниках?»

«Маю свій куточок, чого вік доживати у Вівсяниках?»
У Вівсяники Таїсія Ткачук не поїде. Каже, що їй добре у себе вдома
  • Людська доля. На гарячу лінію газети «RIA-Козятин» зателефонував чоловік з Сестринівки і повідомив, що до нього прийдуть різні служби. «Якщо у нас є бажання побачити хороше «кіно», то приїжджайте», – заінтригував співрозмовник. Кому-кому, а медійникам всі історії цікаві, осоливо, коли вони стосуються місцевих героїв 

 

Початок «кіно» для нас виявився і правда цікавим. Коли в населеному пункті є такі вулиці як Садова, Шкільна чи Базарна, то їх потрібно шукати недалеко від ринку, школи чи садка. Наша Садова садком навіть не пахла, хіба що в мешканців вулиці були окремі плодові дерева. Коли ми доїхали до будинку № 38, дорога на вулиці кудись зникла, перед нами були тільки кущі. На допомогу прийшли двоє сестринівчанок пенсійного віку. 

— Ви звертайте на стежину, що направо, потім вліво повернете і прийдете до кар’єру та Червінського ставу. Від ставка вийдете на гору і там буде хата, яку ви шукаєте. Ми знаєм цього чоловіка — Славком його кличуть, – сказали жінки.

Коли ми зайшли на подвір’я будинку, вийшов господар оселі 70-річний В’ячеслав. Привітавшись, кажемо господарю: «Ми приїхали, показуйте «кіно». На це він відповідає: «Була тільки перша серія, приїздили працівники соціальної сфери, був наряд поліції і голова села. Завтра у мене будуть журналісти телепередачі «Стосується кожного», а сьогодні з вами моя мама хоче поговорити, зараз вона вийде». 

92-річна мама В’ячеслава йшла за допомогою стільчика. Ставила його перед собою, а потім двома невеликими кроками підходила до своєї опори і знов переставляла стільчик. Ми запитали, про які проблеми вона хотіла розповісти? Тільки Таїсія Ткачук (так звати жінку) почала свою розповідь з голодного 33-го і з Другої світової війни. Згадувала і післявоєнні роки.  У 1947 році вона, тоді 19-річна дівчина, працювала в колгоспі і потрапила під закон 5-ти колосків. Таїсія була найстаршою серед десяти молодших братів і сестер, допомагала виживати молодшим. Зібрала на скошеному полі 400 грамів колосків. За це її засудили на 5 років таборів як злодійку народного добра. Етапували в колонію Харцизька. Там вона 22-літньою народила Славка.

Після таборів у колгосп не хотіла повертатися. Влаштувалася працівницею на «Зерносушилку». Тільки в одному випадку чуть не загинула і звільнилась.

У потязі познайомилася з завідувачкою дитячого садочка Махаринецького цукрового заводу. Очільниця дитячого садка взяла 23-річну Таїсу на роботу.

Лише після спогадів зі свого непростого життя Таїсія Іванівна стала розповідати, що її тепер непокоїть. Каже:

«Хочуть мене відправити в терцентр. У Вівсяники. Кажуть, тільки на місяць, а я не хочу туди їхати».

— А хто вас туди хоче відправити? – запитали ми у пенсіонерки.

— Таня — мій соціальний працівник, яка ходить до мене, і мій син Славік. 

– Мамо, що ти кажеш? Я хочу доглядати за тобою, – каже син. – Я тільки проти того, щоб Таня до тебе ходила. Вона приходить, коли їй заманеться. Буває так, що на неї надіємось, що вона хліба принесе, а вона не прийде і ми в той день сидимо без хліба. 

– Так, – додає Таїсія Іванівна. — Раніше Таня приходила частіше. Бувало, що й в городі допомагала. А тепер немає цього. У неї, крім мене, ще 11 людей, за якими вона доглядає. Та й у неї самої багатодітна родина. От і виходить, що на мене у неї просто немає часу.

Поспілкувалися ми з соціальною працівницею Тетяною Прошкіною. Це та Таня, про яку розповідала бабуся Таїса. 

— Ходжу я до Таїсії Іванівни один раз на тиждень. Хліб приношу кожен раз. Буває, приношу своїй підопічній пайок. Стараюся приходити тоді, коли вдома немає В’ячеслава. З ним мало хто сходиться характером, – каже пані Тетяна.

– А чия ідея відправити 92-річну жінку в терцентр у Вівсяники? – запитали ми у соцпрацівника. 

– Ідея моя. Тільки це на той випадок, коли мені скажуть не ходити до неї, – каже пані Тетяна. – Адже В’ячеслав всім заявляє, якщо я буду до його матері ходити, то він піде воювати в ООС. Тільки він нікуди не поїде, тому що його не візьмуть — роками вийшов. Тож коли я перестану ходити, то Таїсі Іванівній дійсно краще буде у Вівсяниках.

Хто може знати, де кому краще? Це може відчувати тільки літня жінка сама. Для того, щоб поїхати у Вівсяники, Таїсі Іванівні доведеться пройти медкомісію. Чи зможе  92-річна бабуся ходити зі стільчиком по кабінетах поліклініки? 

У Вівсяниках догляд непоганий, гарне харчування. Тільки для багатьох людей похилого віку, то чужина. А Таїса Іванівна каже, що їй вдома добре. У дворі є криниця, на подвір’ї пасеться троє кіз: «Маю свій куточок, чого маю вік доживати у Вівсяниках?»

 

Слідкуйте за новинами Козятина у Facebook, Telegram та Instagram.

Коментарі
Найчастіше Найчастіше
Новини за сьогодні
Новини Козятина за сьогодні
20:50 Йде сезон дощів: коли Україну накриє циклон? 18:14 ТВК назвала ім'я офіційного переможця виборів і партії, які проходять до міськради 18:08 Анонімні розклейки, образи та п’яні члени комісії: як пройшли вибори на Козятинщині 16:30 Ще +7: кількість хворих коронавірусом козятинчан зростає Від читача 16:03 Міжнародний день без паперу 15:18 Козятинський кримінал: крадуть телефони та напиваються до реанімації 14:07 З 1 листопада для рибалок вводять нові обмеження 13:43 Поліція просить допомогти опізнати жінку 12:26 Пожежа у Жежелеві: загинув 48-річний чоловік 11:15 У бібліотеці відкрили виставку до 76-тої річниці вигнання нацистів з території України 10:30 У Козятині триває капітальний ремонт шляхопроводу через залізницю 10:11 Антирекорд по COVID: в Україні за минулу добу — +7 474 випадків 09:56 Коронавірусна статистика Козятина на 28 жовтня: 365 інфікованих та 8 летальних випадків 08:22 Сьогодні, 28 жовтня: про погоду у Козятині і не тільки
Дивитись ще keyboard_arrow_right
keyboard_arrow_up