Мінімалка 5000 гривень. Які плюси та мінуси?

Мінімалка 5000 гривень. Які плюси та мінуси?
  • Наші гроші. З 1 вересня в Україні встановлять мінімальну зарплату на рівні 5000 гривень. Таке рішення ухвалила Верховна Рада, підтримавши законопроект президента Зеленського 295 голосами. При цьому в законотворців вже є наміри підняти цей показник до 6500 гривень. Яка від цього користь та шкода?

На позачерговому засіданні 25 серпня Верховна Рада розглянула законопроект, яким піднімають «мінімалку» з 4723 до 5000 гривень. Ініціатором змін став Президент України Володимир Зеленський. Він пояснював, що збільшенням мінімальної зарплати «трішки підтримають людей», які втратили доходи через карантин.

Також президент разом з Кабміном намітив подальші кроки збільшення цього показника: з 1 січня 2021 року — до 6000 гривень, а з 1 липня 2021 року — 6500 гривень. Хоча в законопроекті мови про такі наміри не було.

Нардепи такий крок оцінили по-різному: представники політсил «ЄС», «Голос», група «За майбутнє» назвали це популізмом та піаром провладної партії перед виборами. Аргументами стало те, що збільшення мінімалки призведе до збільшення податків, і, по суті, воно зараз не на часі, оскільки країна в економічній кризі.

А представники партій «Слуга народу», «Батьківщина», «ОПЗЖ», група «Довіра» підтримали проект закону від президента, хоча і висловлювали позиції, що ще потрібно зменшити податковий тягар на бізнес, прив’язати тарифну сітку бюджетників до показника мінімальної зарплати, підняти мінімальні пенсії та прожитковий мінімум. Та взагалі, підвищити «мінімалку» до 7500 гривень.

Однак голосували виключно за президентський законопроект. Його підтримали в цілому 295 голосами. Проти були вісім народних депутатів, утримались — 35, а не голосували 28. Які плюси та мінуси від нової «мінімалки»?

Яка користь

Президент Зеленський вважає, що після підвищення «мінімалки» зростуть доходи бюджетників — вчителів, медиків, соцпрацівників, бо їхні оклади розраховуються за тарифною сіткою, прив’язаною до мінімальної зарплати.

У Мінфіні вважають, що через збільшення мінімалки до 5000 гривень збільшаться надходження з податків до бюджету: додатково 1,7 мільярда гривень отримає Пенсійний фонд, і ще 1,2 мільярда розподілять між собою місцеві та державний бюджет. 

«Розрахунки показують, що збільшення МЗП: стимулюватиме споживчий попит на українську продукцію; дасть змогу привести мінімальну зарплату до реального прожиткового мінімуму, який зараз фактично 4,9 тис. грн; не матиме значного впливу на інфляцію. Так само в умовах розігріву економіки не збільшиться і безробіття, що чітко можна відстежити за досвідом 2017 року», — писав у своєму Фейсбуку Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.

Яка шкода

Інвестиційний банкір Сергій Фурса розповів про причини двократного зростання «мінімалки» у 2017 році: тоді мінімальна зарплата «наздогнала» показник середньої зарплати після інфляції та девальвації у 2014-2015 роки, коли гривня знецінилася втричі. Тобто, по суті, відбулася відкладена індексація. 

Зараз, на думку Фурси, немає ніяких економічних причин для такого зростання зарплати.

«Вже за рік мінімальна зарплата має стати 6500 гривень. Що таке в принципі зростання мінімальної зарплати? З одного боку, це зростання витрат бюджету. Тому що зарплати бюджетників треба підвищувати. І це під час кризи та на тлі рекордного дефіциту бюджету. Значить гроші треба позичати. Але це різке зростання боргового навантаження, яке й так у нас в цьому році значно зросте, з 50% до 67% від ВВП», — пише Фурса.

Ще один аргумент, який одночасно є і «за», і «проти» — детінізація доходів населення.

«Дуже часто в Україні мінімальна зарплата — це офіційна зарплата. Усе інше платять в конверті. Коли ми різко збільшуємо мінімальну зарплату, то просто росте та прозора частина. «Плюс» від цього — чим менше зарплат в конвертах, тим краще. «Мінус» — в кризовий рік це більше навантаження на бізнес, який і так під ударом від карантину і падіння купівельної спроможності населення. Чи потрібна така форсована детінізація саме зараз? Питання відкрите», — вважає інвестбанкір.

Голова правління «Спілки підприємців «Стіна» Олександр Печалін зауважив, що через зростання мінімалки збільшиться податкове навантаження на бізнес.

— Зокрема, буде більшим навантаження на зарплатний фонд підприємств, — говорить Печалін. — Якщо далі приймуть 6500 гривень «мінімалки», то тільки ЄСВ зросте на майже 400 гривень, що є суттєво для мікро-бізнесу. А ще влада анонсувала, що з вересня будуть нові перевірки бізнесу, щоб виявити неофіційно працевлаштованих людей. 

Олександр підсумовує, що замість підтримки держави підприємці отримають поглиблення кризи.

— Мала б бути державна підтримка бізнесу. Наприклад, відв'язати ЄСВ від показника мінімальної зарплати, встановити фіксований розмір залежно від обороту, варіанти мають бути різними. Але замість преференцій на період, поки триває карантин, бізнес отримає новий тягар, — каже Печалін. — Я розумію позицію держави, якій потрібно більше надходжень у бюджет, щоб покрити дефіцит. Але повинен бути баланс, бо якщо «гайки закручуватимуть далі», то бізнесу в Україні буде все менше і менше.

Підставами для зростання мінімалки має бути реальне зростання економіки.

«Щоб доходи підвищилися — повинна зростати економіка. Щоб росла економіка — повинні прийти інвестиції. А щоб вони прийшли, їм необхідно відчувати себе в безпеці. А значить повинна зберігатися макроекономічна стабільність і бути проведена справжня судова реформа, реформа МВС. І тоді так, зарплати почнуть зростати», — зазначив інвестиційний банкір Сергій Фурса.

За які гроші збільшать зарплату

У тексті до законопроекту №3963 є пояснення, що на підвищення зарплати на 277 гривень потрібно 4 мільярди гривень в Державному бюджеті. Їх візьмуть з тих видатків, які зекономили на обслуговуванні державного боргу — 3,5 мільярда гривень. Ще понад 500 мільйонів гривень візьмуть з додаткових надходжень з податків на зарплати (ПДФО) та ПДВ.

При цьому головне науково-експертне управління Верховної Ради у своєму висновку до проекту закону зазначило, що «запропонований розмір мінімальної зарплати не досягає навіть величини фактичного прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який за даними Мінсоцполітики складає 5149 гривні та, таким чином, не передбачає забезпечення базових потреб працюючого населення».

До чого «прив’язана» мінімальна зарплата?

Мінімальний розмір пенсії за віком — це 40% від мінімалки. Новий розмір мінімалки має збільшити пенсії за віком з 1889 гривень до 2000 гривень. Повинен збільшуватися розмір пенсії «чорнобильцям», які отримали інвалідність під час ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та евакуації населення — вони отримують п’ять мінзарплат на місяць.

Зростуть зарплати чиновників та працівників бюджетної сфери. Законопроектом Зеленського встановили, що оплата роботи працівника 1 тарифного розряду складатиме 2 тисячі 225 гривень. Він є «фундаментом» для інших 24 розрядів, які також зростуть. Збільшаться суми податків ЄСВ, ПДФО, податок на нерухоме майно, оподаткування транспорту, який коштує понад 375 «мінімалок»; туристичний збір тощо.

Як мінзарплата вплине на ЄСВ

Уряд склав графік підвищення мінімальної зарплати на 2020-2021 роки. З цього прогнозу розрахували єдиний соцвнесок, який складає 22% для всіх підприємців.

Зарплата

  • З 1 вересня — 5000 грн (+277 грн або +5,9%).
  • З 1 січня 2021 року — 6000 грн (+1000 грн або +20%).
  • З 1 липня 2021 року — 6500 грн (+500 грн або +8,3%).

Податок

  • З 1 вересня — 1100 грн (+61 грн або + 5,5%)
  • З 1 січня 2021 року — 1320 грн (+220 грн або + 16,6%)
  • З 1 липня 2021 року — 1430 грн (+110 грн або + 7,6%).

Валерій ЧУДНОВСЬКИЙ

Слідкуйте за новинами Козятина у Facebook, Telegram та Instagram.

Коментарі (3)
  • Ольга Мельник

    Одна з головних економіко-соціальних проблем нашої країни в тому, що разом з заробітною платою піднімаються ціни на товари та послуги. То не радіти, то плакати потрібно.
  • Руслан Фраг

    А в чем то плюс??) Минималка возрастет на 350 гривен а цены на 50%)))

    Іоан Кут reply Руслан Фраг

    Так і живем: хто кого, мінімалка нас, чи ми за мінімалку.
Найчастіше Найчастіше
Новини за сьогодні
Новини Козятина за сьогодні
keyboard_arrow_up