Молодому місту святкова молодіжна програма (Оновлено + ФОТО)

З 15 години недільного дня до центру міста поспішали діти. Для них приготували декілька атракціонів, яких в міста-іменинника ще не було. Особливою увагою у дітей користувалися гойдалки вертикального підйому та кульки-скафандри на воді.

Ще одна цікавинка для молоді — книжкова барахолка. Її влаштував Клуб української фантастики «Драконяче серце». Тож гості свята мали змогу оновити книжкові полички.

— Ми пропонуємо людям обмінювати книги або придбати їх за дуже низькими цінами, — каже Анна Гайналій, координатор проекту. — Виручені кошти ми використаємо на реалізацію фестивалю фентезі у нашому місті. Плануємо провести його у вересні, якщо все буде добре.

І купували, і вчилися

Традиційно провели ярмарок товарів. Відвідувачі купували сувеніри, глиняний посуд, смаколики, український одяг, дитячі іграшки. Хтось просто продавав свій крам, а хтось влаштовував майстер-класи.

Сергій Погонець із Тульчинського району навчав охочих тонкощам гончарного мистецтва. До початку Другої світової війни його село було великим осередком гончарства, там проживало понад 250 сімей гончарів. Проте потім радянська влада понищила горна і поставила перед майстрами умову: або гончаруєш, або до колгоспу.

Сам Сергій займається гончарством з 1993 року. Його навчив цій справі дідусь дружини.

— Тут можна спробувати змайструвати щось, — каже Погонець. — Цим прищіпиться любов. У гончарстві важливий дотик. Коли людина працює з глиною, вона починає її відчувати. Це важко, тому що повинні працювати і голова, і руки.

Повноцінний виріб виготовити не було змоги. З двох причин. По-перше, потрібен час, аби навчитися це робити правильно. По-друге, готовий виріб потрібно випікати в спеціальній печі за високої температури. Але можна було спробувати виготовити щось із глини своїми руками.

— Це набагато більше, ніж я думав, коли сідав, — ділиться враженнями учень Сергія. — Я думав, що це просто погратися. У дитинстві всі в пісочку таляпалися і пробували щось ліпити. Але це зовсім інше.

Багато наших краян ще задовго до відкриття урочистої церемонії свята зручно вмостилися біля столиків міні-кафе гастрономічного ярмарку. Хтось віддав перевагу тонізуючому напою, хтось просто прийшов на площу відпочити.

О 16 навпроти дитячого садочка з’явилися живі скульптури. Охочі підходили з ними сфотографуватися.

У 64 річного пана Миколи ми запитали, чому він у святковий день без радості на обличчі.

— У мене своя радість, — каже він. — Коли діти та онуки приїдуть. Напої з консервантами я не п’ю, а щось смачного моя дружина не гірше приготує.

— А вам тут що подобається? — питаємо.

— Хто ж вам скаже та без грошей, — сміється. — Для дітей цікаво.

— Святкового концерту дочекаєтеся?

— А Іжицький відповідає питанням на питання, — каже наш співрозмовник.

— Дівчата з Києва будуть.

— Ні, не піду, — відповів Микола Вікторович.

Якби пан Микола знав, які ці дівчата цікаві, може, й залишився б. Запросили чудових артистів.

Святковий концерт

Стефанія Залевська, Тетяна Кривенко та Тетяна Дегтярьова із гурту «Made in Ukraine» свою програму відкатали на одному диханні, об’єднавши молодь з представниками більш зрілого покоління.

У їхньому репертуарі українські пісні сучасних композиторів та пісні минулих років. Це гурт, який часто дає концерти на передовій чи на полігоні. Саме для хлопців, які боронять мирне небо над нашими головами, аранжувальники колективу переробили російську «Катюшу» на українську «Танюшу».

Після дівочого десанту на сцену піднялися перші особи міста та району, почесні гості міста і гості з-за кордону. Ведучий назвав новоспечених почесних громадян міста, і лауреатів, які не дотянули до такого титулу. Їм були вручені нагороди за заслуги перед громадою.

Недалеко від представників преси стали обговорювати кандидатуру Володимира Піліпонова і зійшлися на тому, що він перший кандидат на почесного Козятина на 146-річчя.

Заслуговує на повагу виступ міського голови Олександра Пузиря. В своїй промові Олександр Дмитрович згадав газету «RIA- Козятин». Ми вдячні йому, що наша газета після зміни редактора не втрачає піку популярності й досі залишається брендовою газетою в місті.

Знов порадували своєю винахідливостю «Козятин-хліб». Вони спекли торт, вагою 145 кг з підставкою. Хто бачив торта і куштував його, знають, що це був квадрат майже 2 на 2 метра в два яруси. Хто не був і не бачив, забігаємо наперед, торта велетня різали шестеро кулінарів. Впорались з тим гігантом трохи менше, як за три години.

Після привітань, які можновладці адресевали козятинчанам, на сцену піднявся гурт «Беz обмежень»/ Молодь від їх виступу шаленіла. Як сприймали виступ гурту наші старші земляки? сказати важко. В основному на концерті були люди більш молодого віку. Старших можна було помітити на гастрономічному ярмарку.

«Беz обмежень» змінили на сцені улюбленці козятинської молоді — гурт «Драфт». Вони відривалися на повну. Наприкінці виступу хедлайнер Сергій Гайдучок кинув у зал футболку з логотипом гурту.

У перервах між музичними виступами проводили конкурси. Гостям пропонували написати короткі вірші про Козятин та відгадати пісні.

Завершила козятинське свято молодіжна дискотека.

Нагадаємо:

Козятину — 145: вистава та богатирські ігри (+ ФОТО)

Козятину — 145. День перший: дитячі забави
 

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.