Мріяв бути залізничником, але почав свою справу

Мріяв бути залізничником, але почав свою справу
«Той, хто любить свободу, завжди шукатиме час для саморозвитку». Вадим Рожук у 19 років став підприємцем
  • Історія успіху. Вадим Рожук більше десяти років займається підприємницькою діяльністю. Почав з продажу мобільних телефонів ще у шкільні роки, тепер керує ломбардом та будівельною компанією. Каже, що свій бізнес — це перш за все свобода, хоча і ця сфера має свої нюанси

Вадиму Рожуку 31 рік. Майже дванадцять років він працює сам на себе. Хист до підприємництва у нього з’явився ще в шкільні роки. У восьмому класі почав перепродувати гаджети.

— Тоді вони були на піку популярності, бо кожен хотів мати телефон, — згадує підприємець. — Це були 2000-ні роки. Ми їздили на радіоринок у Києві на Караваєвих Дачах. На той час це була одна з перших точок електроніки в Україні.

Крім продажу гаджетів, Вадим займався антикваріатом. Шукав на блошиних ринках колекційні речі, переважно старовинні монети.

— Нас було кілька людей, — продовжує чоловік. — Ми так само робили change to change: купляли-продавали.

 

Не гаяв марно часу

Після закінчення школи Вадим спершу не планував бути підприємцем. Він вступив до Вінницького технічного університету. У вільний від занять час підпрацьовував вантажником разом з товаришами.

— Ми на першому-другому курсі розвантажували вагони з цементом, цукром, борошном, — згадує підприємець. — Шукали різні види заробітку, щоб не бути залежними від батьків.

Після закінчення другого курсу Вадим вирішив перевестися на заочну форму до Київського державного економіко-технологічного університету транспорту (нині Державний університет інфраструктури та технологій), бо мріяв бути залізничником. Він склав різницю у заліках, щоб його зарахували на третій курс.

Тоді він мав рік академвідпустки. Щоб не втратити час, вступив до нашого училища і здобув професію провідника. Тому ще кілька місяців під час практики встиг попрацювати на залізниці.

— Це специфічна робота, — зізнається наш герой. — Ти постійно на ногах, немає можливості банально прийняти душ. Їдеш і в спеку, і в холод. А стан наших вагонів ви самі добре знаєте. Багато насолоди ця робота не приносила. Але це досвід, який залишається з нами назавжди і дає можливість зробити правильний вибір.

 

Почав свою справу

З роботою на залізниці не склалося. Саме тоді Вадим і вирішив спробувати займатися підприємництвом, але вже серйозно. Проте спершу треба було знайти гроші. Варіантів було два: брати кредит або позичати. Обрав останнє.

— Я позичив у спільного з товаришем-однодумцем знайомого кошти, — розповідає чоловік. — Здається, 5 тисяч доларів. Так ми відкрили бізнес. Кожен шукав гроші сам. Вкладав те, що мав, і так ми заробляли на продажах і збільшенні певного відсотка, роблячи надбавку на товарах і послугах.

Коли Вадиму було майже 20 років, він зареєструвався підприємцем. Почав з надання кредитних послуг. Відкрив свій перший ломбард.

— Потім пішла різна торгівля, — продовжує підприємець. — Ми працювали і в сфері надання послуг, роздрібної торгівлі (кава, предмети гігієни, продукти). Потім почали працювати по будівництву.

 

Освіта приносить користь

Сьогодні Вадим має ломбард і будівельний бізнес. Його фірма виконує зовнішні і внутрішні роботи, проводить заміну фасадних частин, дахів та комунікацій. Усе, окрім капітального будівництва, тому що на це потрібна спеціальна ліцензія.

— Будівельний бізнес доволі специфічна штука і там є багато різних процесів, — каже підприємець. — З фундаменту ти не можеш одразу перейти до покрівельних робіт чи стін, комунікацій, освітлення, електрики. Плюс не всі майстри роблять все від «а до я». Одні займаються суто зведенням каркасу, інші — дахом. Тому в загальному група, яка будує — це 20–25 осіб. Їхня робота розбивається на етапи і кожен виконує свою частину.

Вадим має дві вищі освіти: економічну та юридичну. Каже, завдяки цьому значно легше розвивати свою справу.

 

Плюси та мінуси бізнесу

Для Вадима можливість розвивати свою справу — це, перш за все, свобода. Бо так він може сам розраховувати свій час та не бути залежним ні від кого. Саме це бажання і спонукало його відкрити бізнес.

— Ми часто бачимо утиски працівників, які знаходяться під керівництвом вищого посадового складу, — каже чоловік. — А я людина амбіційна і доволі імпульсивна. Щоб уникнути конфліктних ситуацій з керівництвом, краще працювати на себе. Ти розраховуєш свій день зовсім інакше. Той, хто любить свободу, завжди шукатиме час для саморозвитку. А коли працюєш на когось, важко знайти вільну хвилину.

Проте у кожній бочці меду є ложка дьогтю. Так само і в підприємництві є низка ризиків. Перш за все завжди є невтішна перспектива втратити вкладені гроші.

— Ти інвестуєш свої кошти, — пояснює наш герой. — Але спершу їх треба десь взяти. Або в кредит, або позичити. І лише з часом, коли бізнес піде у плюс, ти зможеш віддати борг.

Крім того, існує багато факторів, які впливають на ведення бізнесу. Чи не найголовніший — закони, які приймаються в державі. Тому потрібно постійно вивчати зміни. А ще впливає і те, де саме відкриваєш свою справу: в селі, місті чи мегаполісі.

— Кожен апарат місцевого самоврядування також має вплив на підприємців, — продовжує Вадим. — Минулого року передали повноваження міським радам встановлювати податковий відсоток для другої і першої групи ФОПів, відсоток податку на землю, яку використовує підприємець для ведення своєї діяльності. Одні місцеві ради приймали одні відсотки, інші зовсім інші.

Впливає також зміна класифікації видів економічної діяльності. Бо коли підприємство змінює напрямок, доводиться все вивчати з нуля.

— Коли ти займаєшся певним видом діяльності, ти його вже вивчив і розумієш основні проблеми цього напрямку, — каже наш герой. — Які рішення треба приймати в першу чергу, а які можна відкласти на потім. А коли ти починаєш в іншому напрямку працювати, це завжди як нова освіта.

 

Про податки 

Деякі люди вважають, що в Україні надмірно високі податки. У тому числі і на ведення підприємницької діяльності. Проте, за словами Вадима, у деяких європейських країнах значно більший відсоток оподаткування.

— Ті, хто вважають, що у нас високі податки, певно недосконало вивчали законодавство інших країн, — каже наш герой. — Наприклад, у Великобританії в середньому 10% податку на прибуток. А у Швейцарії, Данії, Австрії ця цифра доходить до 38–40%. Чим більше ти там заробляєш, тим більше з тебе податків забирають.

Проте у Європі держава значно лояльніше ставиться до підприємців. Розуміє, що краще співпрацювати, ніж ворогувати. Бо бізнесмени за рахунок податків наповнюють державну казну.

— Візьмемо за приклад Данію, — продовжує Вадим. — Якщо в тебе перші кілька років нічого не виходить і податкова бачить, що ти недосплачуєш податок, ніхто не приходить до тебе віджимати бізнес. Навпаки, дадуть фінансистів, які допоможуть перевести бізнес з мінуса в плюс. Вони чітко розуміють, що підприємства платять податки і за рахунок цього утримується держава. У нас часто-густо ця річ забувається. І про підприємців думають, що у них все класно і з них треба забирати якомога більше.

Олена Удвуд

Читайте ще:

Як переселенка почала власну справу в Козятині
 

Коментарі (6)
  • Василь з махаринець

    Молодець!!! Я в шоці від коментарів бидла яке називає його бандитом і каже що батько все зробив за нього. Самі ніхуя не роблять тільки чекають що прийде якись Зеленський чи Саакашвілі і все за нах зробить. Бидло їбане!!

    Максим reply Василь з махаринець

    Судя по вашему письму, то ‘’бидло’’ це скоріше ви

    Василь з махаринець reply Максим

    "Судячи з вашого"
  • Максим

    Не до бандит чи не до мер? Краще б написали про людей які несуть користь місту, не за для того щоб підійти до «кормушки», а дійсно з благими цілями. Згадується час, коли МАК під керівництвом пана Вадима, бабусям ставили лавочки, і як результат мером міста не став, так і хороші справи справи закінчились.
  • Truth

    батько крав на мясокомбінаті все життя і дав широку дорогу своєму синку,  весь козятин це знає!
  • Frag Ruslan

    когдато такой бизнес назывался попроще. Барыжный движ! в данный момент бизнесмены)))
Найчастіше Найчастіше
Новини за сьогодні

Новини Козятина за сьогодні

keyboard_arrow_up