На початку весни весь світ був вражений тим, що три країни — Італія, Іспанія та Франція опинилися на першому місці у Європі за кількістю заражень і смертей внаслідок епідемії. Спочатку інтернетом гуляли флешмоби та відеоролики, де італійці виходили на балкони, співали і пританцьовували. Вони поставилися до карантину, як до канікул. Але потім всі були шоковані статистикою смертності від COVID-19, вивезенням тіл померлих колонами військових машин, переповненими лікарнями, інтерв’ю з лікарями, що просто падали з ніг від втоми… У цей час в Італії трудилося чимало наших земляків. Що ж кажуть українці про карантин в Італії?
►Йому 92, але він навчає Тетяну італійської
Наша землячка з Бердичева Тетяна Каплунєнко вже більше 4 років працює в Неаполі баданте. На період карантину вона знаходилася в цій країні, працювала. Пані Тетяна доглядає неапольського 92-річного мільярдера. Він володіє нерухомістю, яку здає в оренду. Жінка каже, що найбільше засмучує дідуся те, що діти приїздять до нього тільки тоді, коли їм потрібні гроші.
— Було дуже важко морально під час строгого карантину, — каже жінка. — Коли ти цілодобово знаходишся в закритому просторі разом із хворою людиною, то це неймовірно гнітить саме у психологічному аспекті. Доводилось, навіть, приймати антидепресанти. Багато українських жінок не витримали цього тиску та стресу і полетіли додому чартерними рейсами.
Жінка стверджує, що найбільший страх і паніку викликало те, що рідні точно не знають, де ти знаходишся, і коли ти захворієш, то ніхто не буде знати, де ти і що з тобою. Адже спілкування проходить по інтернету, ну і рідні знають все в загальному...
Пані Тетяна розповідає,що доставку продуктів та всього необхідного можна було замовити, подзвонивши у спеціальну службу. Проте вона на закупи виходила сама, щоб хоч якось змінити обстановку.
Неаполь не дуже постраждав від пандемії. Жінка каже, що у новинах розповідають про те, що у Ломбардії (це на півночі Італії) найбільша смертність і велика кількість інфікованих. Але Тетяна каже, що ніхто з її знайомих не постраждав від епідемії. Є така інформація, що в статистику включали всіх, хто помер, навіть і коли смерть наступила з інших причин.
— Проте тепер обстановка набагато краща і спокійніша, – продовжує свою розповідь бердичівлянка. — Зараз в Італії запроваджений третій ступінь небезпеки (жовтий).Це дозволяє вільно рухатись містом, дотримуючись певних правил.
Жінка розповідає, що вже все працює: транспорт, магазини, бари, пляжі… Проте постійно необхідно робити тести на коронавірус (їх в Італії називають тампони). Для всіх, і для іноземців в тому числі, такі дослідження проводять безкоштовно. Робиться все дуже швидко. Вона каже, що і до інших лікарів (вузьких спеціалістів) навіть вона може потрапити без проблем. Але їй потрібно платити гроші за прийом. А італійці можуть зробити це безкоштовно, звернувшись спочатку до сімейного лікаря.
Бердичівлянка каже, що в Італії працює дуже багато лікарів з України.
— Добре, що я не піддалася паніці тоді, коли починався карантин, і не полетіла додому, — стверджує Тетяна. — Не уявляю, як би жила моя родина в Україні без моєї грошової допомоги. Хоча мій чоловік теж працював до карантину, але в Україні. Їм було набагато важче, ніж мені тут, в Італії...
На моє запитання, чи збирається наша заробітчанка повертатися на Україну, вона відповіла, що ні.
— Хто побував в Італії, той ніколи вже не зможе її забути. Я просто назавжди закохалася в красу цієї країни, у її людей та природу. Більше року я не виїжджала з цієї країни. Була тут і на період карантину. Виявляється, що і про нас теж подбав італійський уряд, – каже жінка. – Був прийнятий закон, який має легалізувати всіх заробітчанок-баданте, які на період карантину не покинули країну. Італійський уряд визнав, що доглядальниці за людьми похилого віку знаходяться в зоні ризику і тому мають право на легальну працю та контракт.
Пані Тетяна розповідає, що коли будуть оформлені документи і контракт, тільки тоді вона зможе полетіти на батьківщину у відпустку. З часом вона планує, що і чоловік переїде в Італію.
Ще одна заробітчанка, пані Оксана, поділилася з RІА тим, як зараз живеться в Італії.
— Я вже більше десяти років живу і працюю в цій країні. Довелось пережити всього - і страх депортації, і страх залишитись без роботи, і багато чого іншого. Тому карантин я сприйняла досить спокійно. Звичайно, хвилювалася за дітей, одна донька з сім’єю живе в Україні, інша — в Італії. Проте думок, щоб залишити роботу і полетіти додому, навіть і не було. Адже я мусила допомагати всій своїй великій сім’ї.
Пані Оксана розповідає, що ніхто з її знайомих та знайомих її доньки (тієї, що в Італії), не був хворий на коронавірус. Просто під час строгого карантину поліція забороняла виходити з приміщення, на порушників накладали величезний штраф. Донька розповідала, що коли вона вигулювала собачку, то до неї під’їхала поліцейська патрульна машина і їй наказали повернутися до будинку, бо вона відійшла від помешкання більш, ніж на 200 метрів.
Зараз набагато простіше, бо вже все працює і зняті жорсткі обмеження. Просто необхідно дотримуватись певних норм і вимог.
У червні Італія зняла майже всі обмеження на пересування всередині країни та оголосили про відкриття кордонів з країнами ЄС, а також з Британією, Швейцарією та Ісландією. При цьому знято зобов’язання для мандрівників проходження обов’язкового 14-денного карантину.
Та не варто думати, що це означає для Італії завершення епідемії. Сумна статистика твердить, що за минулий тиждень зафіксовано 547 смертей із діагностованим COVID-19. Останнім часом кількість заражених коливався віз 180 до 600 випадків. Причому, переважна більшість припадає на Ломбардію — епіцентр епідемії.
Тетяна Гринюк
Читайте:
Коронавірус: в Україні вже більше 49 тисяч хворих. В Козятині — 39
Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.
№ 16 від 18 квітня 2024
Читати номер