Обрубки на Білоцерківській трасі або як варвари дерева кронували

Кронування по-козятинськи

В редакцію газети «RIA-Козятин» звернулася група природолюбів. Вони розповіли про варварство, що бачили на Білоцерківській трасі і просили нас відреагувати. Кажуть, спочатку пронумерували біля кладовища три ряди дерев щоб зрізати. Коли з якоїсь причини це втілити не вдалося втілити – взялися до кронування дерев.

Ми побували на так званому кронуванні дерев, що проводиться міською радою біля міського кладовища. Від побаченого можна зробити висновок, що під кронуванням заховано  звичайну заготівлю дровами. Дерева називають легенями планети. Їх садять для очищення повітря і як елемент ландшафтного дизайну. Яку красу хочуть навести озеленювачі міської ради навіть важко уявити.

До чорного тополя чи за народною назвою осокора, який росте біля Білоцерківської траси, у нас би не виникло питання якби всі ці дерева зрізали повністю і висадили молоді саджанці. По суті всі осокори віджили своє і кронування – не що інше як варварство по відношенню до дерев. Та й кронування – це не зрізання половини стовбура з гілками, а насамперед видалення непотрібних гілок. Іноді від дерева залишається один лише стовбур. Але в жодному разі при кронуванні дерева не має залишитися обрубок з коренем. 

І як пояснити, що дуби, які ще досі не скинули з себе листя, отримали номери страти? Хіба дерева винні, що довгий час не була визначена ціна на блакитне паливо?

Громади гадали з чим входити в опалювальний сезон. Протягом літа переводили котельні на газ, то знов поверталися до альтернативного палива. Похолодало і вирішили представники влади кронувати дерева в лісосмугах. Адже на кронування дерев не треба висновку лісопатолога, дерево під корінь не зрізається. Пиляй на свій розсуд. А дарма, якби лісопатолог був біля осокорів, що ростуть біля міського кладовища, він би точно не радив би кронувати дерево, на стовбурі якого майже суцільні гриби.

Якісь поправки внесли б і дорожники, якби були присутні при такому кронуванні. Повалений гілками дерев дорожній знак має на трасі виконувати якусь функцію,  у будь-якому випадку не цілувати землю Білоцерківської траси. 

Тим, що з пилками пиляли дерева, так і хочеться нагадати українську приказку про молитву до Всевишнього і розбитого лоба. А з іншого боку хлопцям з пилками сказали: верхівки дерев спиляти. А що там робиться на землі – не їх клопіт. Дорожники ж свій знак піднімуть, якщо у них в цьому виникне потреба. Замінять зігнутий від падіння гілки вказівник дорожнього кілометра, а поки варварство з деревами забрало з Білоцерківської траси ще й табличку 297 кілометра. 

Щоб відповісти, що відбувається з деревами біля міського кладовища, ми в телефонному режимі поспілкувалися з трьома знавцями лісу. Всі вони сказали, що тополя дуже легко переносить будь-яке кронування, навіть якщо її зрізати майже під корінь в будь-який час і пору року. Лісники Олександр і Андрій сказали, що тополі які ростуть біля автотрас, краще видалити і садити там молоді саджанці. Майстер, художник по дереву з Дніпра Валерій висловився за кронування таких дерев як тополь, верба, клен, карагач. Як пояснив спеціаліст лісу – карагач це різновид в’язу і кронування проводиться при ландшафтному дизайні. Ця процедура  складна, вимагає в тому числі і наявності художнього смаку. Козятинських кронувальників підтримують знавці лісу, але радять спочатку стати художниками з кронування 

Читайте також:
У влади міста стільки проблем з дорогами, що водокачка мусить зачекати

Освітлення на залізничному, прорив води на вокзалі та лавка, щоб не заснути

Рейди по виявленню паліїв листя стануть системними

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.