Обурює словесний бардак коментаторів та тренерів

Цей єдиний м’яч провів у ворота гостей Віталій Слободяник. Тільки мова піде не за те, як грають футболісти, а що відбувається на футбольному полі. Як ведуть себе вболівальники на сидіннях під час матчу і тренери обох команд на своїх містках?

Підняли цю тему мешканці міста, які прийшли до редакції газети “RIA-Козятин” і, крім згаданих запитань, хочуть знати, чому на стадіоні “Локомотив” звучить футбольний гімн не існуючої держави? Чому спортивний коментатор називає міста і села України мовою, схожою до мови Миколи Азарова? За які такі заслуги кричать у мікрофон “вхожі на верх в радіорубку” люди про звання заслуженого журналіста України?

А ще візитери редакції пропонують шляхи вирішення: на стадіоні має бути присутній наряд поліції, щоб і вболівальники відчували відповідальність, та щоб тренери команд займались своїми підопічними на тренуваннях і самі вели себе пристойно.

Ось з такою низкою запитань журналіст пішов на стадіон 20 травня.

У цей день спортивного коментатора на робочому місці не було. Тож на деякі “Чому?” відповіді залишились до кращих часів.

Що ж стосується поведінки вболівальників, тренерів і футболістів під час гри, то 20 травня нецензурщина епізодично доходила тільки з футбольного поля. Лад на ньому міг навести тільки арбітр. Але чи може рефері обласної першості карати гравців за непристойні вислови, коли на стадіонах Києва, Запоріжжя, Одеси, Львова триповерхові мати сприймаються також. Це в 60-ті суддя міг видалити такого гравця з поля. Тепер буває, що й арбітр, щоб гравці його краще розуміли, застосовує непристойну профілактику. Не може бути футбол чистим у провінції, коли він прогнив на вершині. У нашому місті вже пробували на стадіоні навести лад. Відповідь була такою — емоції. Тільки ті емоції вже докотились до дитячих спортивних майданчиків.

Турнір з міні -футболу серед шкіл. На вигляд, це милі діти. А в манежі у них емоції. Суддя зустрічі — учитель фізичної культури в школі, почувши емоції від школяра, зупинив гру. Провів з гравцем виховну роботу і попереджує учня: ще один мат, вижену на… Вижене туди, куди хвилиною раніше послав учень-футболіст свого партнера по команді. Такий епізод серед школярів я пам’ятаю тільки один, але він був. От вам і емоції. Не емоції, а здатність дітей копіювати дорослих і не рідко своїх тренерів та вихователів. Як виховаємо дітей, такою буде молодь. Таким буде футболіст на полі і вболівальник на стадіоні. А з “феноменом” спортивного коментатора має розібратися спортивне керівництво.

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.