Очільниця культури посварилася з ветеранами через фото

Минулої п’ятниці, 15 листопада, начальницю відділу культури та туризму Світлану Рибінську запросили до нового приміщення міської Ради ветеранів України. Саме тоді і виник конфлікт. Спричинила його одна зі світлин на цьому стенді. А саме друге фото ліворуч у першому ряду, де зображений маршал Жуков.

— Вона була тут буквально хвилину, не більше, і йшла до виходу, — розповідає Раїса Мельницька, заступниця голови міської Ради ветеранів України. — І в цей момент вона глянула на стенд, який висить перед нами. І зразу їй на очі потрапило зображення Жукова. І її ніби миттєво підмінили. Вона почала істерити, кричати, що це сатана, що вона не може знаходитися в цьому приміщенні. Вже стоячи на порозі, почала кричати: «Ганьба». Нас тут зо п’ять людей сиділо. Ми були спантеличені її поведінкою.

За словами голови організації Федора Кропиви, після цього він звернувся до Світлани Рибінської і запропонував її перепросити, на що чиновниця відповіла відмовою.

— Я подзвонив їй, просив: «Світлана Францівна, підійди, ти образила людей, які тобі нічого не зробили. Підійди, вибачся і на цьому все закінчиться». А вона: «Що?! Я буду в цих ватників перепрошувати?!»

Скликали позачергове засідання

Через цей конфлікт ветерани зібралися на позачергове засідання. Присутні висловлювали свої думки з приводу того, що трапилося.

— Дзвонять мені і розказують ситуацію, яка відбулася, — каже Євгеній Буравський, голова територіальної Ради ветеранів Козятинської дирекції залізничних перевезень. — Я зразу викликав Федора Тихоновича (Кропиву — авт.) того ж дня після обіду. І сказав: «Це на тормозах ми пустити не можемо». Можна було б зрозуміти, якби це просто звичайна людина сказала.

Висловили і свою позицію стосовно самого Жукова, чия світлина стала приводом до конфлікту.

— Жуков був у наших бійців символом перемоги, — каже Петро Зарицький. — Підписував акт про капітуляцію Німеччини. Коли в Одесі бандформування після війни бушували, Жукова послали туди, він навів порядок. Жуков відіграв, мабуть, більшу роль у розгромі фашистської Німеччини, ніж сам Сталін.

Думка міського голови

Світлану Рибінську на засідання не запросили. Проте вислухати ветеранів і висловити свою точку зору прийшов міський голова Олександр Пузир.

— Ділити і визначати «ватник», «не ватник» — так не можна, — сказав очільник міста. — Є люди, які народилися в Радянському Союзі, є люди, які народилися після того. У Радянському Союзі були як позитивні моменти, так були і негативні. Можливо, позитивні моменти ми раніше бачили, а негативні намагалися від нас трошки приховати. Сьогодні, коли ми маємо війну на сході, коли ми бачимо, що дуже складна політична ситуація в державі, економічна ситуація, ставити на людях клеймо, давати якісь визначення, я вважаю, взагалі неправильно і не на часі.

Олександр Пузир сказав, що до Жукова має негативне ставлення, тому що дізнався про його постать багато негативного. Стосовно Світлани Рибінської, то, на думку міського голови, її варто оцінювати за тим, чи якісно вона виконує свою роботу як очільниця культури.

— Чи мала вона право висловлюватися стосовно героїв України, які були під час радянських часів — не мала права. Я з нею поспілкуюся. Бо це, все-таки, моя підлегла. Я її запрошу, думаю, що запрошу і Федора Тихоновича на цю розмову з нею. Щоб не на загал так було. Можливо, ще когось делегуємо. Давайте, мабуть, людини три виберемо. Треба почути думку і її також, чому вона так сказала. Я думаю, що якщо вона так висловилася, то догану вона отримає однозначно, — підсумував очільник міста.

Як вирішився конфлікт

Члени Ради ветеранів висловлювали різні думки стосовно того, що варто робити. Одні виступали категорично за висловлення недовіри і звільнення начальниці культури та туризму, деякі пропонували, аби вона вибачилася через пресу.

— Можливо, вона так сказала під впливом того, що вона була шокована тими чорними сторінками (історії — авт.) і не запам’ятала світлого того, що було, — каже Леонід Ящук. — Хто жив за Брежнєва, той пам’ятає світлі сторінки. Я знаю чорні сторінки по своєму роду. У мене були репресовані рідні. Вважаю, що категорично ставити питання про її звільнення ми не маємо права. Вона має висловити на сесії, чи меру, чи в пресі свою позицію щодо цього питання, щодо нашого минулого.

На голосування поставили два варіанти. За звільнення проголосувала одна людина, усі інші підтримали пропозицію запросити очільницю культури для того, аби вона вибачилася, і просити міського голову винести їй догану.

Позиція начальниці відділу культури та туризму

Як пояснила нам Світлана Рибінська, обурення у неї викликало те, що на цьому стенді є зображення воєначальників, які підпадають під Закон «Про декомунізацію». І висить цей стенд на стіні в кабінеті громадської організації, а не у приватному будинку.

— Ці воєначальники визнані лідерами тоталітарного комуністичного режиму, — каже очільниця культури. — Значить, прославляння їх, вивішування на стіни в громадських місцях забороняється законом. Це пряме порушення.

Світлана Рибінська каже, що шанує звичайних воїнів, які захищали Україну від німецької окупації під час Другої світової війни. Тим паче, що і її дідусь теж воював. Проте Жукова вважає катом України.

— Жуков українців кидав як м’ясо, беззбройних, голих, босих на озброєні війська фашистської Німеччини, — продовжує Рибінська. — За що його сьогодні шанувати? Ми знаємо і вислови Жукова про Україну і українців, ми знаємо, як брався Київ до річниці чергової і як очевидці описували, що Дніпро був червоний від людської крові, коли можна було воювати абсолютно по-іншому, не кладучи стільки людських життів.

Також начальниця відділу культури та туризму пояснила, чому у телефонній розмові із Федором Кропивою назвала ветеранів «ватниками».

— Всіх, хто дотримується російської теорії, що Жуков є героєм, в народі це називається «ватники». Ви ж знаєте, російська теорія - Жуков - герой. Українська точка зору — Жуков м’ясник. Якщо для них Жуков герой, то, значить, вони дотримуються російської, ватної позиції, — підсумувала Світлана Рибінська.

Слідкуйте за новинами Козятина у Telegram.