«Козятине мій, я бранець тобі...»: освідчення в любові землякам письменника Олександра Гижі

«Козятине мій, я бранець тобі...»: освідчення в любові землякам письменника Олександра Гижі

Життя - складна штука для більшості з нас. Ось і на даний час всесвіт переживає один із жахливих періодів свого існування – пандемію зі страшним мало дослідженим вірусом COVID -19, який дуже швидко здатен, майже безсимптомно, позбавити людину життя. Щоб запобігти масово смертей, ми з вами декілька місяців дотримуємось умов карантину. Мало спілкуємося, особливо, зі сторонніми людьми. Але людина створена природою, щоб жити у спільноті, і однією з розкошів є для неї спілкування. Не менш важливим є зустріти на землі людину, яка б тебе розуміла, з якою бажаєш якнайчастіше контактувати.  

Працівникам Музею історії міста Козятина надзвичайно щастить на зустрічі з цікавими, неординарними особистостями. У 2019 р. до музею завітав земляк, уродженець Козятинщини, родом із с. Юзефівки, тепер Йосипівка, майстер пера та слова, прозаїк, публіцист, журналіст, історик за фахом Олександр Гижа.  

Особисте знайомство з одним з найталовитніших земляків залишило в душі відчутний  слід. Неодноразовий лауреат журналістської премії «Золоте перо», автор книг «Гарячий сніг» (1970), «Невідомий плацдарм» (1981), «Гірська роса» (1987), «Глибока межа» (1987), повістей «Одна в бункері» та «Чорні привиди опівдні» (1986), історичного роману «Облога Кармалюка», поеми «Богун». Письменник – чудовий психолог та психотерапевт. Надзвичайно тепло, емоційно і з любов’ю відгукується про усіх людей. Нам пощастило зустріти неординарну особистість з відкритою для всіх і щирою  душею, яка вже у досить поважному віці, пережила та й сьогодні має чимало життєвих проблем, негараздів. 

Усе це не заважає Олександру Романовичу утворювати навколо себе незвичайну енергетику, випромінювати, ніби сонячне сяйво любов й тепло для тих, хто поруч. Знаний письменник у захваті від звичайних людей, від тих, кого доля посилає,  борючись з важкою недугою, має могутню силу духу й невичерпний оптимізм, віру в завтрашній день в нашій любій серцю Україні. Прощаючись, пообіцяв обов'язково зустрітися наступного року. А через деякий час поштою надіслав авторські твори –  історичний роман «Четвертований храм» 2014 року випуску, збірку поезії «Окрапини» 2006 року і працю 20 років життя, канонічний переклад «Біблії» сучасною українською мовою. 

Декілька екземплярів було передано до фондів музею, а частина подарована кращим історикам та філологам Козятина під час їхньої участі в історико-краєзнавчих читаннях «Козятин і Козятинщина. Сторінки історії» з нагоди 145-ї річниці Дня міста, що були організовані працівниками музею історії міста у співпраці з бібліотекарями на базі районної бібліотеки. 

У планах після карантину - організувати зустріч з письменником в центральній бібліотеці, провести презентацію його творчості. 

На прохання письменника ми передаємо вірш від автора, який він з великою шаною і любов'ю присвятив козятинцям. Будьте всі здорові і очікуємо на майбутнє особисте знайомство з киянином Олександром Романовичем Гижою.

 

Олександр Гижа

 Уклін моїй столиці 

Козятине мій, я бранець тобі,

Я був у полоні ілюзій…

Прости, що далеко я зводив мости,

Щоби вернутись до тебе.

Мій рідний і теплий райцентре судьби,

Столице моя на Поділлі!

Зазнав ти у війнах лихої біди,

Та вистояв разом з окіллям.

Козятине мій, колиско надій,

У світ путівець мій від тебе…

Не зміг подолати нас лютий завій, -

Складаю подяку, мов требу.

Щоразу в літах чи спекотах доріг

Вокзал твій приходив на стрічу…

У пам’яті серцю носив оберіг, -

Вокзальні вогні, наче свічі.

Козятине мій, родино моя,

Надій моїх крила незримі…

Нехай же квітує від Бога весна

У вікнах, козятинці милі.

1.Треба-пожертва

Йосипівка, літо 

2019

Лілія Макаревич, директор Музею історії міста  Козятин 

Коментарі
Найчастіше Найчастіше
Новини за сьогодні
Новини Козятина за сьогодні
keyboard_arrow_up